Правова аналітикиня ZMINA Онисія Синюк у Кракові представила бачення справедливості за міжнародні злочини в Україні
18 червня у місті Краків, Польща, відбувся захід “Від уряду до громадянського суспільства: сприяння справедливості та притягненню до відповідальності в Україні”. Його організував Нідерландський Гельсінський комітет з метою вирішення одного з найактуальніших питань сьогодення України: як забезпечити справедливе покарання за міжнародні злочини. На тлі руху України до членства в ЄС, меседж був чітким: громадянське суспільство має бути в центрі зусиль, спрямованих на забезпечення справедливості.
Серед ключових спікерів заходу була Онисія Синюк, правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA. Вона підкреслила, що багато важливих ролей відіграє громадянське суспільство – від документування злочинів та виявлення закономірностей до надання експертних висновків, які можуть допомогти удосконалити українське законодавство. Синюк підкреслила важливість нещодавніх змін, таких як додавання до Кримінального кодексу України окремої статті про злочини проти людяності, що відкриває нові можливості для забезпечення справедливості.
Вона також зазначила, що громадянське суспільство не просто порушує питання – воно сприяє забезпеченню справедливості. Такі громадські організації як ZMINA надають правоохоронним органам свідчення жертв, надають юридичні консультації постраждалим та підтримують комунікацію з міжнародними органами, такими як Міжнародний кримінальний суд та різні механізми ООН. Хоч ці зусилля не завжди мають юридичну силу, вони сприяють підтвердженню та поширенню доказів злочинів на міжнародному рівні.
Водночас, Синюк розповіла про певні виклики. Попри те, що відкритість уряду до громадянського суспільства зросла після початку повномасштабного вторгнення, співпраця з ним часто відбувається лише тоді, коли представники влади вважають її корисною, а не на основі сталого, інституційного партнерства. Відмінності у відкритості між державними органами можуть ускладнювати роботу, особливо у таких сферах, як законодавство про колабораціонізм, де зміни очевидно необхідні, однак політично заблоковані. У деяких випадках громадянському суспільству доводилося обходити цю проблему, наполягаючи на змінах у правовій практиці.
Аналітикиня також зазначила, що попри підтримку з боку міжнародних партнерів, існують певні прогалини. Експертиза громадянського суспільства іноді використовується без надання ГО реального місця за столом переговорів або можливості впливати на прийняття рішень. Також є потреба у більшому визнанні того, що місцеві організації мають глибоке розуміння того, як саме працюють механізми на місцях.
На заході було чітко зазначено, що досягнення правосуддя – це не лише суди та закони. Це стосується правди, довіри та відновлення — і забезпечення того, щоб правосуддя було чимось, що люди дійсно можуть відчути у своєму житті. Учасники дискусії закликали до переходу від процесів, керованих державою, до правосуддя, керованого суспільством, де громади є не просто свідками правосуддя, а його співтворцями.
