Прогрес України на шляху до ЄС: у Києві презентували Тіньовий звіт
23 жовтня у Києві відбулася презентація Тіньового звіту з моніторингу та оцінки прогресу України на шляху до ЄС, підготовленого коаліцією громадських організацій на чолі з Лабораторією законодавчих ініціатив, серед яких і Центр прав людини ZMINA, за підтримки Проєкту ЄС “Право-Justice”.
На заході зібралися керівники судових та антикорупційних органів, інших державних інституцій, представники громадянського суспільства та міжнародні партнери. У фокусі всіх дискусій та обговорень — аналіз у ключових сферах правосуддя, протидії корупції та захисту прав людини та основоположних свобод. Особливу увагу було приділено ефективності державних органів, включаючи парламент, ролі громадянського суспільства, а також необхідності інтеграції міжнародних стандартів у національне законодавство.
Цього року ZMINA, крім Розділу 23 “Правосуддя та фундаментальні права”, працювала також над Розділом 24 “Юстиція, свобода та безпека”.
У відеозверненні до учасників виступив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.
“Зрештою, оцінки (ред. – у Тіньовому звіті) достатньо позитивні. Питання полягає в тому, що вам більше впадає в око: те, що інституції працюють добре, чи те, що йде після слова “але”. Мені важливо, що цього року дуже багато дало результатів і НАЗК, і НАБУ, і ВККС, і ВРП, які працюють на щодень. Часом щоденна робота є важливішою, ніж якісь звершення. Думаю, що далі на нас чекає більш рутинна робота, менше сенсацій, більше практичних результатів”, — сказав Качка.
Тарас КачкаПро процес підготовки, написання та важливість Тіньового звіту розповіли керівниця Проєкту ЄС “Право-Justice” Оксана Цимбрівська, виконавча директорка ГО “Лабораторія законодавчих ініціатив” Світлана Матвієнко та заступниця виконавчого директора Transparency International Ukraine Анастасія Мазурок.
Під час першої панелі “Влада та громадянське суспільство: взаємопідтримка на шляху до ЄС” виступили заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра, заступниця міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Людмила Сугак, заступниця голови Вищої ради правосуддя Оксана Кваша, голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, голова Вищого антикорупційного суду Віра Михайленко, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Михайло Спасов. Спікери обговорювали взаємодію влади та громадянського суспільства у підтримці інституцій, просуванні реформ й забезпеченні прозорості та ефективності роботи державних органів.
Ірина Мудра зазначила, що підготовка такого звіту свідчить “про зрілість як нашого громадянського суспільства і небайдужість до державних процесів, так і про зрілість влади, яка готова чути, готова до конструктивного діалогу”.
“Протягом року те, що було в повноваженнях президента, не гальмувалося. Відбувалися призначення суддів — за поданнями Вищої ради правосуддя після рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії. Питання заповнення вакансій в судах точно не гармувалося на боці президента. Торік ми видали більше 500 указів про призначення суддів, цього року — близько 50. Наразі в Офісі перебуває кілька подань ВРП, які ще очікують на укази президента”, — сказала заступниця керівника ОП.
Ірина МудраПід час презентації Тіньового звіту до розділу 23 “Правосуддя та фундаментальні права” учасники аналізували результати конкурсних відборів, питання кворумів та інші питання судової реформи. Обговорювалася роль громадянського суспільства у контролі за правосуддям та необхідність посилення інституційної спроможності судових органів.
Голова правління ZMINA Тетяна Печончик розповіла про головні висновки у сфері прав людини та ключові виклики, які Україна має врахувати в процесі євроінтеграції.
Вона зазначила, що робота над блоком про права людини та основоположні свободи стала результатом співпраці багатьох правозахисних організацій, серед яких, крім Центру прав людини ZMINA, Лабораторія цифрової безпеки, Харківський інститут соціальних досліджень, Центр “Соціальна дія”, “Боротьба за права” / Fight for Right, Конгрес національних громад України, Точка опори, “Українська правова консультативна група” / Ukrainian Legal Advisory Group, БФ “Право на захист”, Центр демократії та верховенства права і “Ла Страда – Україна”.
За її словами, Тіньовий звіт за 2024 рік удвічі масштабніший за минулорічний і охоплює понад тисячу сторінок аналітики, що свідчить про як прогрес, так і про наявні проблеми у сфері прав людини.
На рівні рамкових механізмів окрему увагу, підкреслила Печончик, варто приділити оновленню Національної стратегії з прав людини, яка втратила актуальність і потребує нового плану дій.
Вона також звернула увагу на необхідність посилення інституції Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, яка має бути компетентною, незалежною та фінансово спроможною: “Чинний закон про Уповноваженого є застарілим і потребує змін. У парламент внесено пакет законопроєктів, які містять і важливі нововведення, і деякі ризики. Зокрема, у проєктах прибрали участь громадськості в процедурі обрання омбудсмана, а також зберегли можливість його звільнення простою більшістю голосів під час воєнного стану, що підриває незалежність інституції”.
Крім того, Печончик наголосила на важливості роботи над дорожніми картами, ухваленими урядом у травні цього року, частина заходів з яких стосується прав людини. За її словами, навіть попри блокування переговорного процесу з ЄС з боку Угорщини, Україна має продовжувати виконувати свої зобов’язання і “робити домашню роботу”.
На завершення очільниця Центру прав людини ZMINA підкреслила, що ефективна імплементація реформ залежить не лише від їх змісту, а й від процесу взаємодії влади та громадськості.
“Ми маємо зробити цей процес більш інклюзивним. Щоб організації, які беруть участь у роботі над реформами, отримували зворотний зв’язок і розуміли, чому їхні рекомендації враховуються або ні. Ми готові допомагати, щоб ці кроки дійсно сприяли покращенню ситуації з правами людини та наближенню України до ЄС”, — підсумувала Печончик.
Під час презентації Тіньового звіту до розділу 24 “Юстиція, свобода та безпека” йшлося про проблеми доступу до правового захисту під час воєнного стану, про взаємодію СБУ та правоохоронних органів у розслідуванні воєнних злочинів, протидію торгівлі людьми, а також міграцію.
Адвокаційна менеджерка Центру прав людини ZMINA Анастасія Даців наголосила на важливості комплексного підходу до захисту прав людини та інституційної спроможності держави.
“Тіньовий звіт демонструє, що сфера прав людини пронизує всі політики, і для досягнення результатів важливо працювати комплексно, залучаючи різних акторів, не лише професійні “бульбашки”. Особливу увагу слід приділяти посиленню інституцій, подекуди їх реформам і співпраці державних органів”, — зазначила вона.
Окремою стала панель “Просуваючи реформи разом: Україна і ЄС”, яку модерував Сергій Сидоренко, головний редактор “Європейської правди”. До дискусії долучилися віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова та тимчасовий повірений у справах Посольства Франції в Україні Себастьєн Сюрен.
Учасники обговорювали співпрацю України та ЄС у проведенні реформ, інтеграцію європейських стандартів у національне законодавство та внесок громадянського суспільства у підтримці прозорості та ефективності реформ.
“Процес вступу до ЄС — це не спринт. Це — марафон…Ми знаємо, що в середині 27-ми (ред. — членів ЄС) є блокування, яке нам потрібно подолати, але це не блокування самих реформ. Я знаю, що це не відповідь, але ЄС працює над пошуком консенсусу. Є певний проблемний процес, і зараз ми маємо дещо незручне становище, коли кластер має бути відкритим, бо ви — готові, та ми ще не досягли мети. Але ми її досягнемо”, — зазначила Катаріна Матернова.
Катаріна Матернова, Себастьєн СюренТіньовий звіт підготовлений коаліцією громадських організацій на чолі з Лабораторією законодавчих ініціатив у межах гранту, наданого Проєктом ЄС “Право-Justice”, що імплементується Expertise France. Його зміст є виключною відповідальністю авторів і необов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Ознайомитися з його повним текстом можна українською та англійською мовами.
Фото надані Лабораторією законодавчих ініціатив.
