Україні потрібна узгоджена рамка політики підтримки постраждалих — Альона Луньова взяла участь у дискусії про політику перехідного правосуддя
Адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова 13 березня 2026 року взяла участь у дискусії щодо перспектив політики комплексної відповідальності та підтримки постраждалих від російської агресії. Захід відбувся під час презентації аналітичного дослідження Міжнародного центру перехідного правосуддя (ICTJ) про поширені міфи щодо природи й таймінгу перехідного правосуддя.
Вероніка Плотнікова, Альона Луньова, Катерина Бусол, Асієр Сантіллан ЛузуріаґаПід час події експерти обговорили, чи варто Україні відновлювати розроблення рамкової політики перехідного правосуддя вже на нинішньому етапі російської агресії, а також які інструменти комплексного правосуддя можуть забезпечити підтримку потерпілих та відповідальність за міжнародні злочини.
Юридична радниця Міжнародного центру перехідного правосуддя, доцентка Національного університету “Києво-Могилянська академія” Катерина Бусол представила дослідження ICTJ, яке аналізує поширені міфи щодо перехідного правосуддя. Зокрема, одним з таких міфів є уявлення, що ці механізми можна застосовувати лише після завершення війни або повного переходу до демократії.
За її словами, міжнародний досвід демонструє, що елементи перехідного правосуддя часто впроваджуються ще під час конфліктів. Вона навела приклади Колумбії та Сирії, де громадянське суспільство активно документувало порушення і працювало над механізмами відповідальності ще до завершення бойових дій. Також Бусол нагадала про досвід Німеччини після Другої світової війни та після об’єднання країни, а також країн Центральної та Східної Європи, які проводили люстрацію та відкривали архіви після падіння комуністичних режимів.
Катерина БусолЕкспертка наголосила, що комплексний підхід до правосуддя, який поєднує кримінальні розслідування, репарації, меморіалізацію та підтримку постраждалих, може стати важливим інструментом протидії російській пропаганді та зміцнення верховенства права в Україні.
У своєму виступі Альона Луньова наголосила, що, хоча в Україні досі немає цілісної державної рамки перехідного правосуддя, багато його елементів уже реалізуються на практиці: “Ми можемо говорити про те, що в нас, на жаль, досі нема комплексного бачення і такої рамки, яка б охоплювала всі стовпи перехідного правосуддя. Але заходи, які традиційно вважаються заходами перехідного правосуддя, вже реалізуються в Україні тривалий час. І після 2022 року їх стало значно більше”.
За словами Луньової, з 2014 року держава запровадила різні механізми підтримки для окремих категорій постраждалих від збройної агресії Росії — від внутрішньо переміщених осіб до дітей, постраждалих від війни. Водночас ці механізми залишаються фрагментованими, а загальної рамки, яка б узгоджувала ці політики між собою, досі немає.
Альона ЛуньоваНа думку адвокаційної директорки ZMINA, ключовим завданням сьогодні є створення узгодженої національної системи підтримки потерпілих та визначення державного органу, відповідального за формування такої політики.
Як зауважила Луньова, одним з важливих кроків у цьому напрямку може стати підготовка урядової концепції перехідного правосуддя, яку 2026 року має розробити Міністерство розвитку громад та територій відповідно до плану діяльності уряду.
Водночас керівниця Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків при Офісі генерального прокурора Вероніка Плотнікова наголосила на важливості чіткого розподілу відповідальності між різними інституціями, які працюють з постраждалими.
За її словами, створення координаційного механізму буде ефективним лише тоді, коли кожен залучений орган розумітиме власну роль у системі підтримки потерпілих. Вона також підкреслила, що важливо враховувати роль органів місцевого самоврядування та громад, адже після децентралізації значна частина соціальних послуг надається саме на місцевому рівні.
Вероніка ПлотніковаПлотнікова додала, що політика перехідного правосуддя повинна враховувати майбутню реінтеграцію деокупованих територій та роботу з громадами, які пережили окупацію.
Голова відділу євроінтеграції, врядування, верховенства права та громадянського суспільства Представництва ЄС в Україні Асієр Сантіллан Лузуріаґа підкреслив, що процеси перехідного правосуддя мають бути спрямовані насамперед на підтримку потерпілих та відновлення соціальної згуртованості.
Він зазначив, що відповідальність за міжнародні злочини не має зводитися лише до кримінального переслідування винних, адже важливою є також підтримка постраждалих, відновлення довіри в суспільстві та гарантії неповторення порушень.
Асієр Сантіллан ЛузуріаґаЗа його словами, ключову роль у цьому процесі має відігравати українське суспільство та державні інституції. Він наголосив, що досвід інших регіонів, зокрема Західних Балкан, демонструє ризики, коли процеси перехідного правосуддя значною мірою визначаються міжнародними акторами, а не національними інституціями.
Заступниця виконавчого директора та директорка програм ICTJ Анна Міріам Роккателло долучилася до дискусії онлайн. Вона підкреслила важливість міжнародної співпраці в забезпеченні відповідальності за міжнародні злочини та підтримці потерпілих, а також наголосила, що досвід України вже сьогодні робить важливий внесок у глобальні дискусії про розвиток механізмів перехідного правосуддя під час конфліктів.
Анна Міріам Роккателло (онлайн), Вероніка Плотнікова, Альона Луньова, Катерина Бусол, Асієр Сантіллан Лузуріаґа
