У Києві обговорили виконання Україною Заключних зауважень Комітету ООН проти катувань

23 липня 2026 року у Києві Центр прав людини ZMINA провів експертне обговорення Подання до Комітету ООН проти катувань щодо виконання Україною Заключних зауважень, наданих за результатами 82-ї сесії Комітету.

Захід зібрав понад 30 учасників, серед яких представники Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції, міжнародних та правозахисних організацій, медіа, а також адвокати, науковці й інші фахівці, які працюють у сфері захисту прав людини.

Експертне обговорення відкрила адвокаційна директорка ZMINA Альона Луньова. Вона зазначила, що це подання підготовлено експертками ZMINA у співпраці зі Всесвітньою організацією проти катувань (World Organisation Against Torture, OMCT). У ньому міститься оцінка виконання Україною Заключних зауважень Комітету ООН проти катувань за підсумками розгляду сьомої періодичної доповіді щодо виконання своїх міжнародних зобов’язань за Конвенцією проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання. 

Експертка з прав людини ZMINA Марина Демура представила учасникам зміст Подання. Під час презентації експерти детально розглянули виконання чотирьох рекомендацій Комітету ООН проти катувань, визначених у процедурі подальших дій (follow-up), окреслили досягнутий прогрес, системні проблеми та рекомендації щодо їхнього усунення.

Альона Луньова, Марина Демура

Перший тематичний блок був присвячений забезпеченню права кожної затриманої особи на безоплатне медичне обстеження незалежним лікарем або лікарем за власним вибором.

Марина Демура наголосила, що реалізація цього права безпосередньо залежить від належного документування фактичного затримання. Учасники обговорили результати моніторингових візитів Національного превентивного механізму, які свідчать про відсутність у низці правоохоронних органів службових осіб, відповідальних за забезпечення прав затриманих, неналежне документування випадків фактичного позбавлення свободи та ризики порушення права на медичну допомогу.

Окрему увагу приділили проблемам документування доставлення осіб до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також результатам моніторингу Національного антикорупційного бюро України та Державного бюро розслідувань.

Другий блок стосувався забезпечення процесуальних гарантій російських військовополонених від моменту захоплення до інтернування та протягом усього періоду перебування під контролем держави.

У поданні відзначено позитивні зміни у нормативному регулюванні та практиці функціонування таборів для військовополонених, зокрема належні побутові умови, організацію медичної допомоги та результати моніторингових візитів Національного превентивного механізму до всіх п’яти таборів, що функціонують в Україні.

Водночас експерти звернули увагу на відсутність спеціалізованого нормативного регулювання діяльності таборів, окремі проблеми організації праці військовополонених та необхідність гарантувати їхні процесуальні права ще з моменту фактичного захоплення.

У межах третього тематичного блоку учасники обговорили виконання рекомендації щодо забезпечення відповідальності керівників установ та інших посадових осіб, які знали або повинні були знати про випадки катувань чи жорстокого поводження, але не вжили необхідних заходів для їх запобігання або припинення.

Зокрема, йшлося про оновлення статті 127 Кримінального кодексу України та запровадження принципу командної відповідальності після ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

Водночас учасники наголосили, що практика притягнення керівників до відповідальності лише починає формуватися. 

Останній тематичний блок був присвячений питанням забезпечення безпеки в місцях несвободи та виконанню рекомендацій щодо діяльності підрозділів внутрішньої безпеки Державної кримінально-виконавчої служби України.

Під час презентації зазначалося, що персонал пенітенціарної системи проходить професійну підготовку та навчання. Водночас принципи динамічної безпеки досі не закріплені на нормативному рівні як окремий елемент діяльності установ виконання покарань.

Також експерти звернули увагу на відсутність обов’язкової відеофіксації дій працівників підрозділів внутрішньої безпеки та неповне документування випадків застосування заходів примусу. Це створює ризики як для захисту прав ув’язнених, так і для самих працівників установ.

Після презентації відбулося обговорення подання та рекомендацій. Учасники обмінялися практичним досвідом, обговорили стан виконання Україною міжнародних зобов’язань у сфері запобігання катуванням та визначили подальші кроки для впровадження рекомендацій Комітету ООН проти катувань.

Ознайомитися з повним текстом Подання можна тут.