ЄСПЛ проведе усні слухання в справі про викрадення Росією десяти українських дітей з окупованого Криму
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) призначив усні слухання в справі щодо десяти українських дітей, яких після окупації Криму у 2014 році Росія не повернула Україні.
Зображення: Лабораторія журналістики суспільного інтересуЙдеться про заяву № 6719/23, яку подала Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) в інтересах дітей. 7 липня 2026 року суд задовольнив клопотання представників заявників про проведення усних слухань відповідно до правила 54 § 5 Регламенту ЄСПЛ.
Слухання щодо прийнятності заяви та її розгляду по суті відбудуться 22 вересня 2026 року.
За даними УГСПЛ, усі десятеро дітей на момент окупації Криму були віком від одного до п’яти років і перебували під опікою держави в дитячих закладах. Після встановлення російського контролю над півостровом окупаційна влада відмовилася повернути їх Україні, не повідомила про місце їхнього перебування, а згодом анкети дітей з’явилися на російському сайті для всиновлення.
Правозахисники припускають, що частину дітей могли всиновити, оскільки інформація про них згодом зникла з платформи. Після окупації Криму Росія в односторонньому порядку оголосила своїми громадянами понад 4 тисячі українських дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебували на півострові.
Справа стосується можливих порушень низки положень Європейської конвенції з прав людини, зокрема права на повагу до приватного і сімейного життя, а також незаконного втручання держави в долю дітей, які перебували під опікою України.
Нагадаємо, у квітні 2025 року ЄСПЛ повідомив уряд Росії про подану заяву та запропонував надати офіційні зауваження до 31 липня 2025 року. Тепер суд перейде до відкритого розгляду справи за участю сторін, під час якого оцінюватиме як її прийнятність, так і обставини по суті.
УСПЛ у цій справі представляють адвокат Сергій Заєць та юристи European Human Rights Advocacy Centre (EHRAC).
Сергій Заєць у коментарі виданню ZMINA наголосив, що рішення ЄСПЛ провести усні слухання свідчить про особливу вагу цієї справи.
“Слухання в цій справі є важливими з огляду на особливу тяжкість порушень міжнародних стандартів прав людини, вчинених Росією, та суспільну значущість справи, яка, зокрема, привертає увагу медіа. Це виділяє її серед численних інших справ, що розглядаються судом. Порушення прав людини не припускають толерування в принципі, однак деякі з них є особливо брутальними. Призначення усних слухань у цьому разі саме про це”, — сказав він.
За словами адвоката, усні слухання дадуть сторонам можливість детальніше пояснити обставини справи та донести до суддів контекст, який не завжди можна повністю передати письмовими матеріалами.
“Багато що з того, що в Україні видається очевидним, за її межами може бути незрозумілим. Світ під впливом російської пропаганди довго не усвідомлював, що окупація Криму є актом агресії. Так само може бути складно зрозуміти ситуацію з українськими дітьми, які були захоплені разом з територією півострова”, — зазначив Заєць.
Центр прав людини ZMINA разом з колегами з Лабораторії журналістики суспільного інтересу (ЛЖСІ) долучився до справи як третя сторона.
Керівниця аналітичного напряму ZMINA Онисія Синюк розповіла, що подання було спрямоване на окреслення широкого контексту, в якому відбулися заявлені порушення.
“Зокрема, застосування російського правового режиму та наслідків цього для українських громадян, особливо дітей, в окупованому Криму й започаткування системи примусового переміщення та депортації українських дітей із Криму у 2014 році”, — зауважила експертка.
За її словами, у поданні також ішлося про порушення права на ідентичність шляхом нав’язування та спрощення процедур набуття російського громадянства, що, по своїй суті, передбачає присягання на вірність РФ, а також індоктринацію, мілітаризацію і поміщення українських дітей у російські сім’ї — як під опіку, так і всиновлення — та наслідки таких дій.
“Окрему увагу приділили обмеженню пересування до та з Криму, що перешкоджало можливості дітей покинути територію Криму, а українським органам та міжнародним організаціям отримати до них доступ”, — додала Синюк.
Вона зазначила, що аналіз російських політик також підкріпили свідченнями журналістки та керівниці ЛЖСІ Наталі Гуменюк, яка відвідувала Крим шість разів з березня 2014 до 2020 року та спостерігала впровадження цієї системи.
“З перших днів окупації у 2014 році я їздила до Криму й документувала те, що Росія робила там з дітьми. Уже в травні 2014-го на параді в Севастополі я бачила дошкільнят у російській військовій формі, згодом — як малеча присягає “Юнармії” в Ялті. Тоді ж почалися паспортизація як інструмент контролю, тиск на вчителів, витіснення української мови зі шкіл”, — розповідає Наталя Гуменюк.
За її словами, це не були хаотичні ексцеси на місцях — це була послідовна, вибудувана централізована політика.
“Після повномасштабного вторгнення 2022 року ми в ЛЖСІ побачили ту саму систему на нових окупованих територіях: перереєстрація шкіл і лікарень, переатестація вчителів, обмеження прав тих, хто не має російського паспорта, і вивезення дітей з інтернатів і навчальних закладів, як це сталося в Херсоні й Олешках. Росія відпрацювала цей інструментарій у Криму, а потім розгорнула його швидше й у ширших масштабах. Усе, що вразило світ після 2022 року, вже було випробуване Росією в Криму. Різниця лише в тому, що тоді на це майже ніхто не дивився“, — наголосила Гуменюк.
ЄСПЛ запросив низку громадських організацій, зокрема Центр прав людини ZMINA та Лабораторію журналістики суспільного інтересу, які є третьою стороною в справі, долучитися до усних слухань 22 вересня 2026 року щодо прийнятності заяви та її розгляду по суті.
Адвокат Сергій Заєць переконаний, що рішення в цій справі може стати важливим прецедентом для захисту інших українських дітей, яких Росія незаконно перемістила або передала на всиновлення після окупації українських територій.
“Історично захоплення українських дітей розпочалося саме з Криму. Відсутність належної реакції на цю ситуацію зробила можливим масове захоплення дітей Росією після повномасштабного вторгнення 2022 року. Ця справа — як розмотування клубка ниток: усі подальші події стають зрозумілішими, якщо ми можемо побачити витоки ситуації”, — наголосив адвокат.
