Заступник Рубіо зустрівся із правозахисниками під час візиту до Києва

Помічник державного секретаря США з питань демократії, прав людини і праці Райлі Барнс зустрівся із представниками правозахисних організацій під час його візиту до Києва для обговорення ситуації з правами людини і свободою медіа. 

У зустрічі взяли участь голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик, експертка Регіонального центру прав людини (РЦПЛ) Катерина Рашевська, співкоординатор правозахисної організації “Принцип надії” Максим Буткевич, виконавча директорка Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ) Тетяна Катриченко та виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк.

Разом із Райлі Барнсом до Києва прибули директор Офісу європейських і євразійських справ Бюро з питань демократії, прав людини та праці (DRL) Державного департаменту США Крістофер Андерсон, а також радник DRL Вінсент Янг. 

Під час зустрічі із правозахисниками йшлося про мирні зусилля США в російсько-українській війні, повернення цивільних, військовополонених і незаконно депортованих українських дітей, порушення прав людини на тимчасово окупованих Росією територіях, а також ситуацію в українській медіасфері та потребу підтримки українських редакцій.

“Звільнення цивільних і військовополонених, повернення депортованих дітей є питанням номер один. Це має бути не один із пунктів мирного плану, а його передумова”, — зауважила голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик. 

За її словами, є ще одне питання, яке узагалі не підіймається під час перемовин, а саме — доля мешканців непідконтрольних територій, українських громадян, які живуть в окупації. “Ми не знаємо точно, скільки таких людей, але можемо говорити про цифру у близько п’яти мільйонів людей, які є невидимими. Їхня доля має стати також темою перемовин – починаючи від відкриття гуманітарних коридорів і до питання, як Україна має підтримувати інші зв’язки зі своїми людьми в окупації”, — зазначила Печончик і поділилася з американською делегацією тематичною заявою.

У своєму виступі правозахисниця також акцентувала на неприпустимості включення пункту про повну амністію для воєнних злочинців у мирний план: “Тривалий мир неможливий без справедливості, а амністія для воєнних злочинців привела б до значної зневіри й фрустрації в українському суспільстві, саме тому розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності мають тривати, навіть якщо це займе десятиліття, адже ці злочини не мають терміну давності“.

Печончик також навела актуальну статистику Офісу генерального прокурора України, згідно із якою, з початку повномасштабної російської збройної агресії зареєстровано понад 200 тисяч кримінальних проваджень за фактами воєнних злочинів, скоєних в Україні, понад 1000 російських військових отримали підозру (переважно заочно), понад 700 обвинувальних актів скеровано прокуратурою до суду, а понад 200 осіб уже засуджено за воєнні злочини українськими судами. За її словами, ця робота має продовжуватися й отримувати підтримку.

Оксана Романюк, Тетяна Катриченко, Тетяна Печончик, Райлі Барнс, Катерина Рашевська, Максим Буткевич

Під час зустрічі також йшлося про зусилля із повернення українців з російської неволі.

“З 2014 року ми знаємо, що Росія не хоче повертати цивільних осіб. Росія тримає тисячі людей як заручників. Вона погоджується повернути їх не з гуманітарних міркувань, а в рамках політичних угод. Звільнення цивільних осіб має бути частиною будь-яких мирних переговорів. Повернення людей має бути основою переговорів, першим кроком у переговорах”, — сказала керівниця МІПЛ Тетяна Катриченко. 

Вона повідомила, що МІПЛ відомо про понад 2200 випадків утримання цивільних у РФ та на окупованих територіях, зазначивши, що ця цифра може бути значно більшою, бо не про всі випадки затримань є інформація.

Також під час зустрічі говорили про незаконні судові переслідування громадян України у РФ, зокрема військових. Катриченко розповіла про деталі окремих справ, коли українських захисників обвинувачують у тероризмі, а фактично — в участі у війні у складі Сил оборони України.

Експертка РЦПЛ Катерина Рашевська акцентувала на тому, що протиправна депортація і примусове переміщення українських дітей тривають. Нині вони відбуваються переважно за “кримським” сценарієм: росіяни встановлюють опіку чи усиновлюють українських дітей з окупованих територій і вивозять їх до РФ. Вона наголосила на відслідковуванні поодиноких випадків переміщення дітей у супроводі дорослих у рамках “евакуації” під час захоплення нових регіонів. 

Правозахисники надали рекомендації американському уряду щодо захисту прав потерпілих від російської агресії у контексті мирних перемовин.

У Києві американська делегація також провела зустрічі з першою леді України Оленою Зеленською, заступницею міністра закордонних справ Мар’яною Бецою, заступницею керівника Офісу президента Іриною Верещук та представниками профільних державних інституцій, включаючи Міністерство юстиції України та релігійні організації.