ZMINA закликала представника ОБСЄ зі свободи медіа посилити увагу до незаконно ув’язнених Росією українських журналістів
2 липня 20206 року у Києві відбулася зустріч Представника ОБСЄ з питань свободи медіа Яна Брату з представниками українсьеих медійних і правозахисних організацій. Участь у заході взяла голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик, яка порушила питання незаконного ув’язнення українських журналістів у Росії.
На зустрічі також були присутні представники Інституту масової інформації, Детектор медіа, Національної спілки журналістів України, Комісії з журналістської етики та Лабораторії цифрової безпеки.
За даними Центру прав людини ZMINA, станом на червень 2026 року РФ утримує щонайменше 26 українських журналістів, із яких 17 є кримськими журналістами, більшість з яких – кримські татари.
“Переважна більшість із них була затримана за професійну діяльність — висвітлення подій на тимчасово окупованих територіях або документування порушень прав людини“, — наголосила Печончик.
Вона зазначила, що журналістів засуджують за сфабрикованими обвинуваченнями у “тероризмі”, “екстремізмі”, “шпигунстві”, “зберіганні вибухових речовин” чи “державній зраді”. Вироки коливаються від 3 до 26 років позбавлення волі, а найпоширенішими є строки 12–14 років.
Очільниця Центру прав людини ZMINA звернула увагу на випадки утримання без вироків. Зокрема, у СІЗО на стадії слідства перебувають Анастасія Глуховська, Азіз Азізов, Рустем Османов та Вілен Темер’янов. Водночас Ірина Левченко та Євген Ільченко вже понад чотири роки утримуються без офіційних обвинувачень фактично в умовах інкомунікадо.
Печончик також розповіла і про інші порушення прав незаконно ув’язнених журналістів у РФ. Йдеться про катування, психологічний тиск, тривале утримання в штрафних ізоляторах, відмову в медичній допомозі та ізоляцію від родин і адвокатів.
Серед показових кейсів вона згадала Ірину Данилович, яка через відсутність належного лікування втратила слух на одне вухо, а також Амета Сулейманова, якому попри тяжке захворювання серця не надають можливості пройти необхідну операцію.
Крім того, у червні 2026 року журналістка Анастасія Глуховська оголосила голодування через умови утримання в СІЗО міста Кізел, де раніше загинули журналістка Вікторія Рощина та міський голова Дніпрорудного Євген Матвєєв.
Печончик також підкреслила, що Росія системно застосовує практику етапування журналістів до віддалених регіонів РФ, що ускладнює доступ до правової допомоги та зв’язок із родинами.
Окремо вона звернула увагу на посилення тиску на громадянських журналістів і правозахисні ініціативи. Зокрема, 26 червня 2026 року Мін’юст РФ визнав рух “Кримська солідарність” та низку його представників, включаючи журналістів, “іноземними агентами”.
Правозахисниця наголосила, що питання незаконно ув’язнених журналістів має залишатися серед пріоритетів міжнародного порядку денного.
“Важливо добиватися їх включення до списків на звільнення, постійно привертати увагу до їхнього становища та документувати злочини, щоб винні були притягнуті до відповідальності”, — підкреслила вона.
Нагадаємо, що 1 липня 2026 року у Міністерстві закордонних справ України відбулося засідання Ради з питань прав людини, гендерної рівності та різноманіття, присвячене свободі вираження поглядів, безпеці журналістів та протидії дезінформації, де також був присутній Ян Брату.
Також, як повідомляла ZMINA, попередня зустріч Яна Брату із українськими правозахисниками відбулася минулого року у липні в Гельсінкі в рамках конференції ОБСЄ з нагоди 50-тої річниці Гельсінського заключного акта.
