Херсонська Буча: як росіяни катують і вбивають людей на Півдні України

Кілька разів з вікна своєї квартири в Херсоні Олександра (ім’я змінене) бачила, як у поле вивозять тіла. Витягли з машини, віднесли трохи далі від дороги й викинули. Як сміття. Одного разу жінка наважилася підійти до того місця і побачила в траві тіло худого чоловіка з чорним волоссям.

Люди тікають з окупованого півдня, як можуть та в чому можуть

“Було видно, що його мучили. Я дивилась у вікно на те поле і відчувала провину, бо не можу нічого зробити й нікому про нього розповісти. З Херсона я поїхала, а той чоловік так і залишився там лежати”, – говорить жінка і плаче.

В окупованих містах і селах на півдні, в Херсонській та Запорізьких областях, регулярно зникають люди. Частіше – чоловіки.

Будь-який досвід роботи в силових структурах може стати причиною для “затримання”.

“Забирають, якщо дізнаються, що працював у поліції чи навіть просто був охоронцем у супермаркеті. Так зникли багато моїх знайомих. Люди постійно живуть в атмосфері страху”, – розповідає Наталя (ім’я змінено).

Її двоюрідний брат теж зник, а нещодавно його знайшли мертвим зі слідами жорстоких катувань на тілі.

Жінка виїхала з України, а її родина досі живе в окупації на півдні. З міркувань безпеки ми не публікуємо подробиць цієї історії та її справжнього імені.

“Зі Станіслава, Томиної Балки й навколишніх сіл правобережжя Херсонщини передають про масові затримання чоловіків незалежно від віку. Тримають у ямах, сильно б’ють. Без явних причин. Усіх підряд”, – розповідає Сергій Данилов, заступник директора Центру близькосхідних досліджень. Він досліджує ситуацію на Півдні України. Має там багатьох друзів і знайомих, які розповіли про “затримання” та катування.

“Моєму другу, ветерану АТО, у коліно вкрутили шуруп. Таке з людьми там роблять часто. Він не ходить”, – розповідає Сергій Данилов.

Наприкінці квітня після катувань помер ветеран АТО із села Абрикосівка Назар Кагальняк. Його дуже сильно побили.

Вбивство розслідує херсонська обласна прокуратура.

Подружжя Світлану та Сергія Ланевичів з Високопілля розстріляли у дворі їхнього будинку

Віктора Апостола з того ж Високопілля затримали, тримали у в’язниці та прострілили ногу через те, що в нього знайшли рацію й запідозрили в шпигунстві.

В іншого чоловіка з цього ж села, Павла Заболовського, стріляли, коли він відкривав хвіртку на роботі в рибному господарстві “Ставки”.

Павло розповів правозахисникам, що лежав у Високопіллі в одній лікарні з чоловіком на ім’я Михайло із села Мала Олександрівка, який розповів, як його поранили російські військові, коли заради розваг стріляли в кіз на полі ввечері 2 квітня.

“Раніше вбивали від балди. Просто так. Задля розваги. Зараз систематично викрадають, вбивають чоловіків, підозрюють, що партизани. Так хочуть придушити опір”, – говорить Анатолій, який родом з Херсонщини.

Після викрадень понівечені тіла знаходять у канавах і полях. Або не знаходять узагалі.

Люди, яким вдалося вибратися з окупації, вказували в розмовах із правозахисниками, що бачили місця масових поховань, зокрема, у смт Високопілля й у селі Архангельське.

“Ситуація на півдні така сама, як була в Бучі. Навіть гірше. Особливо в маленьких селах, де живе 500–600 людей, де ніде було сховатися. Окупація триває вже четвертий місяць. Там твориться беззаконня, але про конкретні факти, місця вбивств і поховань ми дізнаємося лише після звільнення півдня, особливо північно-західної частини Херсонської області”, – каже заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов.

У багатьох в окупації залишаються рідні, тому часто, розповідаючи про те, що там відбувалося, люди просять не згадувати їхніх імен. Але їхні свідчення схожі між собою та містять описи тортур і насильства з боку росіян.

Влада Росії послідовно заперечує катування та вбивства цивільного населення в Україні попри всі докази та свідчення, зібрані українськими силами та міжнародними експертами, правозахисниками та журналістами.

“Лисий – отже нацист”

Людей забирають щодня, розповідають мешканці області. Якщо раніше викрадали на мітингах, то зараз забирають з дому, говорить Надія Добрянська, координаторка проєктів центру прав людини ZMINA. У правозахисній організації зібрали сотні свідчень про затримання активістів, освітян, волонтерів.

“Росіяни викрадають активістів, щоб знизити опір населення та схилити до співпраці. Ті, кого звільняли, хто говорив публічно, – всі кажуть про катування і нелюдські умови утримання”, – зазначає правозахисниця.

У березні-квітні в Херсоні відбувалися велелюдні акції протесту. На будівлі ОДА і міськраді ще висіли українські прапори. Але і в цей час там вже захоплювали та вбивали людей.

Протест у Херсоні проти російської окупації у квітні 2022 року

“Лисий – отже нацист. Труси із Сімпсонами – отже американський агент”, – сказали росіяни Сергію (ім’я змінено), коли затримували його в Херсоні. Чоловік був у теробороні, а наприкінці березня з іншими тероборонівцями потрапив у засідку.

Сергія тримали в полоні місяць: спочатку в Херсоні в приміщенні управління МВС на вулиці Кірова, 4, яке перетворили на тюрму. Далі перевезли до Криму.

Місяць катували: били струмом, прикладом від автомата, трубами. Зламали ребра, вибили зуби, одягали мішок на голову.

“Перші дні не ставили жодних питань. Били, щоб просто бити. Знущались. Потім питали імена, телефони, паролі. Питали, чому ми проти них, чому не зустрічаємо з квітами”, – згадує Сергій. В ув’язненні він бачив десятки людей, яких також жорстоко катували.

Врешті Сергій потрапив до списку на обмін. Він досі лікується після катувань.

Повний текст читайте тут.