Одеситам презентували дослідження про права людини і відкрили виставку на залізничному вокзалі

16 грудня в Одесі були презентовані результати третьої хвилі опитування “Що українці знають та думають про права людини”, яке з 2016 року проводиться кожні два роки, для того щоб вивчити сприйняття, уявлення та розуміння прав людини і основоположних свобод в українському суспільстві. 88% жителів південних областей, зокрема Одещини, обрали свободу першою з найважливіших цінностей для прав людини.

У приміщенні головного залізничного вокзалу Одеси була встановлена тематична експозиція з двометровими конструкціями, проілюстрованими найважливішими даними з дослідження.

Поруч працювала інформаційна точка, де усім зацікавленим розповідали про опитування та діяльність правозахисних організацій, до яких можна звертатися по безкоштовну допомогу.

Свобода, як свідчить опитування, залишається на першому місці серед ціннісних пріоритетів для жителів не тільки Південного регіону, а й усієї держави — 84%. Справедливість посіла другу сходинку з 73%, безпеку обрали 64% українців. Примітно, що порівняно з 2016 роком важливість безпеки для українців як основоположної цінності знизилася на 8%, що може бути пов’язане зі зменшенням інтенсивності збройного конфлікту на Донбасі. А от кількість громадян, які вважають толерантність однією з основних цінностей, навпаки, збільшилася на 6%, хоч вона і перебуває на останньому місці у списку (тільки 31% опитаних українців вважають толерантність важливою цінністю).

Що стосується Південної України (зокрема Одеської області), то на другому місці у переліку основних цінностей для її жителів, — після свободи, — знаходиться справедливість (81% опитаних), на третьому рівність (64%), далі йдуть безпека (62%) і матеріальна забезпеченість (60% — найбільший показник в Україні).

“Одним із важливих індикаторів цінності свободи є її умовна дихотомія з достатком, простіше кажучи — чи погоджується людина відмовитися від матеріальних благ заради збереження свободи. Серед опитаних жителів Південного регіону 21% готові поступитися державі часткою своїх прав та громадянських свобод в обмін на власний добробут. Втім тих, хто не готовий поступитися свободою заради достатку, у два рази більше — 41%”, — зауважує Світлана Колишко, керівниця групи ініціатив з прав людини, координаторка проєкту «Права людини для України» Програми розвитку ООН в Україні.

Право на життя стабільно залишається найважливішим правом для українців упродовж трьох опитувань поспіль. Воно є ключовим для 4/5 опитаних (80% населення України). З доволі значним відставанням на другій сходинці знаходиться право на соціальне забезпечення (59%), далі право на свободу і особисту недоторканність (55%), право на справедливий суд (54%), право на працю (53%), право на освіту (52%), право на житло (51%), право самому розпоряджатися власною долею (45%), право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї (44%), свобода думки, совісті і релігії (42%).

Як і по Україні в цілому, на Півдні (зокрема на Одещині) право на життя посідає першу сходинку серед пріоритетів — його відзначили 92% опитаних (і це найбільший показник серед усіх регіонів). Далі з великим відривом йде право на працю (68%), потім — право на освіту (66%), право на житло (62%), а також право на свободу і особисту недоторканність (58%).

За 5-бальною шкалою дотримання прав людини українці оцінюють в середньому на три бали. Найнижчі оцінки люди дають дотриманню соціально-економічних та екологічних прав (2,5 бали), найвище оцінюють дотримання політичних і культурних прав (3,1-3,2 бали).

Половина опитаних жителів Півдня вважає, що за попередній рік ситуація щодо забезпечення прав людини й основоположних свобод в Україні не змінилася, і це найбільший показник серед усіх регіонів (49% проти 36% в цілому по Україні). Натомість, найменшим по відношенню до інших регіонів є показник за кількістю тих, хто вважає, що ситуація погіршилася (17% проти 26% по Україні), з одними правами стало краще, з іншими — гірше відповіли 14% жителів південних областей. І найменше виявилося оптимістів, які відзначили покращення ситуації, — трохи більше 1%, і це також найменший показник серед усіх регіонів.

Оцінюючи проблему дискримінації, жителі Півдня частіше заявляли про існування дискримінації за  віком (41%) та інвалідністю (40%), майновим станом (30%), етнічним походженням (28%), статтю (23%), релігійними поглядами і станом здоров’я (обидва по 22%). Натомість 7% респондентів на Півдні заявили, що в Україні нікого не дискримінують.

“На Півдні респонденти дещо рідше заявляли про те, що безпосередньо стикались з дискримінацією, ніж загалом по Україні. З одного боку, можна порадіти за те, що на Півдні дискримінації менше. Але з іншого боку, виникають сумніви в тому, чи дійсно респонденти не стикались з дискримінацією: можливо вони вважають окремі дискримінаційні ситуації нормальними”, — зазначив аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Андрій Сухарина.

За словами голови Центру прав людини ZMINA Тетяни Печончик, ситуація з COVID-19 змусила українців більш активно захищати свої права. Якщо у 2016 році 42% всіх опитаних респондентів вдавалися до захисту своїх прав у повсякденному житті, то наприкінці 2020-го таких було вже 60%. А ще стало більше тих, кому вдалося успішно відстояти свої права — 15% у 2016 році та вже 19% у 2020-му.

А от найефективнішими засобами захисту прав жителі південних областей вважають звернення до Європейського суду з прав людини (22%), за підтримкою до родичів та знайомих підуть 20%, оберуть звернення до суду або до міжнародних організацій по 14%, до ЗМІ — 13%. Також 41% жителів Півдня України взагалі вважають, що немає засобів захистити свої права, і це найбільший показник по Україні.

“У цьому контексті дуже важливою є робота з підвищення  правоспроможності та обізнаності про свої права і механізми їх реалізації, захисту, а за потреби відновлення порушених прав,  серед мешканців громад. Формувати нову правову культуру є одними з ключових цілей правопросвітницької діяльності системи безоплатної правової допомоги”, – зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

Громадяни України у більшості підтримали окремі карантинні заходи, до яких вдавався уряд на різних етапах боротьби з пандемією, як-то 14-денну ізоляцію для осіб, що прибувають з-за кордону, заборону проведення масових заходів  більше 10 осіб та релігійних зібрань, обмеження пересування на транспорті між країнами тощо. Водночас, низка обмежень сприймалась українцями як необґрунтовані. Наприклад, заборона руху громадського транспорту у населених пунктах чи між ними, заборона відвідувати парки, сквери, зони відпочинку, спортивні та дитячі майданчики, заборона перебування на вулиці без документів  т. ін.

ДОВІДКА: Презентація дослідження відбулась у межах регіонального туру «Що українці знають і думають про права людини». Одеса — третє місто на мапі туру. Проект реалізується Центром прав людини ZMINA спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва за підтримки проєкту “Права людини для України”, який впроваджується ПРООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії. Подібні акції проходять також у Харкові, Львові, Дніпрі та Маріуполі.

Загальнонаціональне репрезентативне опитування дорослого населення України було проведене з 6 по 19 жовтня 2020 року. Усього було опитано 2 002 респонденти в усіх областях України та в місті Києві, крім непідконтрольних Уряду України територій. Максимальна похибка вибірки не перевищує 2,2%. Дані подаються у порівнянні із аналогічними дослідженнями 2016 і 2018 років.