Нові плівки НАБУ: переслідування антикорупційних діячів залишається питанням не лише права, а й довіри до держави
Юристка Центру прав людини ZMINA Анастасія Соловйова написала колонку для hromadske про переслідування антикорупційних діячів в Україні, використання кримінально-процесуальних механізмів для тиску та наслідки таких дій для довіри до державних інституцій.
Анастасія СоловйоваПриводом для матеріалу стали, зокрема, нові записи, оприлюднені НАБУ та САП у межах операції “Карфаген”. На них обговорюють можливість фальсифікації доказів у справі детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова, якого СБУ затримала в липні 2025 року. Авторка пов’язує цю історію з подіями літа 2025-го, коли під час спроб обмежити незалежність НАБУ та САП паралельно відбувалися обшуки й затримання антикорупційних діячів.
Зокрема, 11 липня 2025 року обшуки провели в голови правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, а 21 липня синхронні обшуки відбулися щонайменше у 19 детективів і працівників НАБУ та їхніх близьких. Серед них були керівники підрозділів, які розслідували резонансні справи щодо високопосадовців із близького оточення президента.
В основі колонки — дослідження ZMINA, презентоване в липні 2026 року. Правозахисники проаналізували 29 задокументованих випадків тиску на антикорупційних діячів та пов’язаних із ними людей у період із 11 липня 2025-го до 31 травня 2026 року. До дослідження увійшли працівники НАБУ, колишні детективи Бюро, громадські активісти, їхні близькі та свідки у відповідних справах.
Команда ZMINA працювала зі свідченнями постраждалих, процесуальними документами, матеріалами судового моніторингу та правовими висновками адвокатів. Аналіз виявив повторювані механізми тиску: кримінальні провадження за особливо тяжкими статтями, синхронні обшуки, вилучення техніки, активізацію старих справ, інформаційні кампанії та тиск на близьких. Ці події відбувалися на тлі резонансних антикорупційних розслідувань.
Окрему увагу Анастасія Соловйова приділяє дотриманню процесуальних гарантій та можливому використанню формально законних правових механізмів для досягнення інших цілей. За результатами аналізу ZMINA зафіксувала сумніви щодо обґрунтованості окремих підозр, використання неналежних доказів, непропорційне втручання у право власності, формальний судовий контроль, випадки свавільного позбавлення свободи, застосування фізичної сили та неналежні умови тримання під вартою.
Зокрема, детектив НАБУ Віктор Гусаров провів п’ять місяців у слідчому ізоляторі за підозрою в державній зраді. У березні 2026 року провадження щодо цього епізоду закрили через відсутність достатніх доказів його причетності. Щонайменше у дев’яти задокументованих випадках було застосовано фізичну силу.
Авторка пояснює, чому такі обставини необхідно оцінювати також крізь призму статті 18 Європейської конвенції з прав людини. Вона забороняє державі використовувати обмеження прав і свобод для цілей, не передбачених Конвенцією. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, зокрема справу “Мерабішвілі проти Грузії”, Анастасія Соловйова наголошує на необхідності оцінювати всю сукупність обставин, щоб з’ясувати, чи не була прихована мета втручання домінантною або істотною поряд із заявленою.
На думку авторки, небезпека таких переслідувань полягає не лише в порушенні прав конкретних людей. Коли кримінальні провадження, обшуки та затримання сприймаються як інструмент вибіркового тиску, суспільство починає сумніватися в неупередженості правоохоронних органів, прокуратури та судів. Це підриває довіру до державних інституцій і створює стримувальний ефект для громадських активістів, журналістів-розслідувачів та регіональних антикорупційних діячів, які можуть не мати достатнього суспільного розголосу чи міжнародної підтримки.
Анастасія Соловйова підсумовує, що події літа 2025 року — це не лише історія про НАБУ, САП чи окремі кримінальні провадження. Це питання меж державної дискреції та ефективності запобіжників від зловживання владою. Від того, чи залишатимуться правоохоронна та судова системи інструментами правосуддя, а не засобами впливу на тих, хто викриває корупцію, залежить довіра громадян до держави, стійкість демократичних інституцій та успіх європейського курсу України.
Читайте повну колонку Анастасії Соловйової на сайті видання hromadske: Нові плівки НАБУ: переслідування антикорупційних діячів залишається питанням не лише права, а й довіри до держави.
