У Дніпрі відбулася всеукраїнська акція “День прав людини у вашому місті”

21 грудня в Дніпрі були презентовані результати третьої хвилі опитування “Що українці знають та думають про права людини”, яке з 2016 року проводиться кожні два роки для того, щоб вивчити сприйняття, уявлення та розуміння прав людини і основоположних свобод в українському суспільстві. 87% жителів східних областей, зокрема Дніпропетровської області, обрали cвободу першою з найважливіших цінностей для прав людини. 

На головній вокзальній площі Дніпра була встановлена тематична експозиція з двометровими конструкціями, проілюстрованими найважливішими даними з дослідження.

Поруч працювала інформаційна точка, де всім зацікавленим розповідали про опитування та діяльність правозахисних організацій, до яких можна звертатися по безкоштовну допомогу.

Свобода, як свідчить опитування, залишається на першому місці серед ціннісних пріоритетів для жителів не тільки Східного регіону, а й усієї держави – 84%. Справедливість посіла другу сходинку з 73%, безпеку обрали 64% українців. Примітно, що в порівнянні з 2016 роком важливість безпеки для українців як основоположної цінності знизилася на 8%, що може бути пов’язане зі зменшенням інтенсивності збройного конфлікту на Донбасі. А от кількість громадян, які вважають толерантність однією з основних цінностей, навпаки, збільшилася на 6%, хоча вона й перебуває на останньому місці в списку (тільки 31% опитаних українців вважає толерантність важливою цінністю).

Що стосується Східної України (зокрема, Дніпропетровської області), то на другому місці в переліку основних цінностей для її жителів,  після свободи, перебуває безпека (77% опитаних), на третьому – справедливість (74%), далі йдуть вільний розвиток особистості (68% – найбільший показник в Україні) і рівність (64%).

Фото: пресцентр “Інформатор”. Зліва направо: Владислав Онищенко, Олександр Баранов, Світлана Колишко, Андрій Сухарина, Тетяна Печончик

“Одним з важливих індикаторів цінності свободи є її умовна дихотомія з достатком: простіше кажучи, чи погоджується людина відмовитися від матеріальних благ заради збереження свободи. Серед опитаних жителів Cхідного регіону виявилося найменше тих, хто готовий терпіти матеріальні труднощі заради особистої свободи та дотримання прав, – 31%. Цікаво, що серед жителів сусіднього з Дніпропетровщиною Донбасу цей показник, навпаки, найбільший: 48% жителів підконтрольних Україні територій Луганської і Донецької областей не готові поступитися свободою заради достатку”, – зауважує Світлана Колишко, керівниця групи ініціатив з прав людини, координаторка проєкту “Права людини для України” Програми розвитку ООН в Україні.

Цікаво й те, що серед жителів сходу (до якого належить Дніпропетровщина) найбільша в Україні кількість тих, кому під час опитування було важко обрати між свободою і достатком, – 45%.

Право на життя стабільно залишається найважливішим правом для українців упродовж трьох опитувань поспіль. Воно є ключовим для 4/5 опитаних (80% населення у 2020-му). З доволі значним відставанням на другій сходинці перебуває право на соціальне забезпечення (59%), далі право на свободу і особисту недоторканність (55%), право на справедливий суд (54%), право на працю (53%), право на освіту (52%), право на житло (51%), право самому розпоряджатися власною долею (45%), право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї (44%), свобода думки, совісті і релігії (42%).

Як і по Україні загалом, у Східному регіоні (зокрема, у Дніпропетровській області) право на життя посідає першу сходинку серед пріоритетів: його відзначили 87% опитаних. Право на соціальне забезпечення йде другим (61%), далі – право на освіту (60%), право на свободу і особисту недоторканність (59%), право на працю (54%). 

За 5-бальною шкалою дотримання прав людини українці оцінюють в середньому на 3 бали. Найнижчі оцінки люди дають дотриманню соціально-економічних та екологічних прав (2,5 бала), найвище оцінюють дотримання політичних і культурних прав (3,1–3,2 бала).

На думку більшості жителів сходу, за попередній рік ситуація щодо забезпечення прав людини й основоположних свобод в Україні не змінилася (42% проти 36% загалом по Україні), майже кожен третій дотримується погляду, що стало гірше (28% проти 26% по Україні). Відповіли, що з одними правами стало краще, з іншими – гірше, 13% жителів сходу (проти 18% серед усіх українців), і найменше виявилося оптимістів, які відзначили покращення ситуації, – 5%.

Фото: пресцентр “Інформатор”.

“На сході респонденти трохи песимістичніші, однак така ситуація трапляється стосовно більшості суспільно-політичних питань – напряму розвитку країни, економічного стану, політичної ситуації”, – зазначив аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Андрій Сухарина.

Оцінюючи проблему дискримінації, жителі сходу частіше заявляли про існування дискримінації за інвалідністю (35%), віком (33%), національністю (31%), сексуальною орієнтацією (28%), майновим станом (23%). Натомість 7% респондентів на сході заявили, що в Україні нікого не дискримінують.

За словами голови Центру прав людини ZMINA Тетяни Печончик, ситуація з COVID-19 змусила українців активніше захищати свої права. Якщо у 2016 році 42% всіх опитаних респондентів вдавалися до захисту своїх прав у повсякденному житті, то наприкінці 2020-го таких було вже 60%. А ще стало більше тих, кому вдалось успішно відстояти свої права: 15% у 2016 році та вже 19% у 2020-му. 

А от найефективнішими засобами захисту прав жителі східних областей вважають звернення до Європейського суду з прав людини (20%) або до ЗМІ (19%), по захист до суду готові йти 18%, до поліції – 14%, прокуратури – 13%, скористаються допомогою адвоката 11%, поскаржаться до міжнародних організацій 12%, підуть по підтримку до родичів та знайомих 11%. Найскептичніше налаштовані 23% жителів Сходу України, які взагалі вважають, що немає засобів захистити свої права.

“У цьому контексті дуже важливою є робота з підвищення  правоспроможності та обізнаності про свої права і механізми їхньої реалізації, захисту, а за потреби відновлення порушених прав серед мешканців громад. Формувати нову правову культуру є однією з ключових цілей правопросвітницької діяльності системи безоплатної правової допомоги”, – зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

Здебільшого громадяни підтримали карантинні заходи, до яких вдавався уряд на різних етапах боротьби з пандемією, як-от 14-денну ізоляцію, заборону проведення масових заходів та релігійних зібрань за участю більш ніж 10 осіб, обмеження пересування на транспорті між країнами тощо. Водночас низка обмежень сприймалась українцями як необґрунтовані. Наприклад, заборона руху громадського транспорту в населених пунктах, заборона відвідувати парки, сквери, зони відпочинку, спортивні та дитячі майданчики, закриття шкіл, заборона перебувати на вулиці без документів і т. ін. 

ДОВІДКА. Презентація дослідження відбулась у межах регіонального туру “Що українці знають і думають про права людини”. Дніпро – п’яте місто на мапі туру. Проєкт реалізується Центром прав людини ZMINA спільно з Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва за підтримки проєкту “Права людини для України”, який впроваджується ПРООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії. Подібні акції відбулися також у Львові, Одесі, Харкові та Маріуполі.

Загальнонаціональне репрезентативне опитування дорослого населення України було проведене із 6 до 19 жовтня 2020 року включно. Усього опитано 2 002 респонденти в усіх областях України та в місті Києві, крім непідконтрольних уряду України територій. Максимальна похибка вибірки не перевищує 2,2%. Дані подаються в порівнянні з аналогічними дослідженнями 2016 і 2018 років.