Історії з окупованого Криму: у Дніпрі показали фотовиставку про півострів
22 фотографії українських репортерів Аліни Смутко, Тараса Ібрагімова та Альони Савчук — це унікальна хроніка життя незаконно анексованого Росією півострова та документальне свідоцтво репресій по відношенню до українських громадян, зокрема до представників кримськотатарського народу.
Масштабні переслідування почалися від першого дня окупації російськими військами АР Крим. В багатьох випадках з політичних мотивів до сьогоднішнього дня було заарештовано понад 150 осіб, — більшість із них кримські татари, — викрадено 43 українські активісти, з них 11 осіб вважаються зниклими безвісти, а один чоловік залишається під вартою.
Крім того, окупаційна російська влада тримає за гратами 15 журналістів за політично мотивованими обвинуваченнями.
“Більшість із них — це кримськотатарські громадянські журналісти, які співпрацювали із ініціативою “Кримська солідарність”, що об’єднує родини політичних в’язнів, адвокатів, активістів. Це Сейран Салієв, Марлен Асанов, Тимур Ібрагімов, Сервер Мустафаєв, Осман Аріфмеметов, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Рустем Шейхалієв. А за минулий рік окупаційна влада ув’язнила ще трьох громадянських журналістів — Ірину Данилович, Вілена Темер’янова і Ернеса Аметова. Тому можна сказати, що кожен десятий кримський політв’язень ув’язнений через журналістську діяльність”, — розповіла під час відкриття виставки речниця Центру прав людини ZMINA Ірина Іванченко.
Альона СавчукВпродовж 2016-2018 років одна з авторок фотовиставки “Історії з окупованого Криму” Альона Савчук висвітлювала судові процеси над українськими політв’язнями в окупованому Криму, поки не отримала заборону від ФСБ на в’їзд на півострів і територію Росії.
“Ці знімки — невелика частина усіх тих історій з окупації, які нам пощастило побачити, почути й передати в ефір. Про людей, які залишилися вдома, попри залякування та погрози, арешти й суди, катування і приниження гідності з боку (про)російських силовиків. Це історії про зруйновані долі сотень сімей, вигаданий тероризм, переслідування за національність, віру і позицію. Але також вони — про любов до своєї землі та свого народу, солідарність і взаємопідтримку, віру в перемогу правди й добра”, — зазначила Савчук.
Презентовані світлини були зроблені з 2014 по 2019 рік, доки автори ще могли їздити до Криму. Російська окупаційна адміністрація ввела для них заборону відвідувати півострів на строк від 10 до 35 років.
Однією з жертв репресій з боку російської окупаційної адміністрації є позаштатний журналіст Радіо Свобода Владислав Єсипенко. У березні 2021 року він був затриманий ФСБ за сфабрикованими звинуваченнями і досі перебуває у в’язниці. Його дружина Катерина Єсипенко бореться за звільнення свого чоловіка.
“Напередодні повномасштабного вторгнення РФ в Україну щонайменше 116 громадян України перебували у місцях позбавлення волі в Криму і на території Росії у рамках політично мотивованого кримінального переслідування. Окупаційна влада продовжила застосовувати практику фабрикації кримінальних справ за “терористичними” та “екстремістськими” статтями, звинуваченнями щодо участі у незаконних збройних формуваннях, диверсіях, шпигунстві та незаконному зберіганні зброї чи вибухових речовин і після 24 лютого минулого року. Загальна кількість політв’язнів перевищила 150 осіб. За ґратами досі залишається і мій чоловік журналіст-фрілансер проекту «Крим. Реалії» Владислав Єсипенко, затриманий 10 березня 2021 року у Криму під час виконання редакційного завдання. Його визнали винним у зберіганні та переробці вибухового пристрою”, — говорить Єсипенко.
Ігор КотелянецьГолова Об’єднання родичів політв’язнів Кремля Ігор Котелянець впевнений, що належний тиск світової спільноти на Кремль міг би допомогти звільнити наших громадян, яких РФ ув’язнила за політичними мотивами.
“Стійкість та безстрашність їхньої громадянської позиції надихають Україну боротися з агресором, а після звільнення вони самі стають щитом держави. Олег Сенцов, Євген Панов, Олександр Кольченко, Роман Терновський, Ігор Мовенко, Герой посмертно Геннадій Афанасьєв та інші раніше звільнені з полону росіян експолітв’язні добровільно пішли боронити Україну після 24 лютого. Україна має просувати серед країн-партнерів механізми примусу Росії до безумовного звільнення українських політв’язнів та цивільних заручників. Кабмін має нарешті ухвалити всі необхідні порядки, щоб імплементувати законодавство про соціальну та правову підтримку заручників та їх родин. Наразі ці категорії громадян залишаються незахищеними, а держава не реалізовує свої засадничі функції в цих питаннях належним чином”.
Петро Вигівський, батько політв’язня Валентина Вигівського, теж багато років бореться за звільнення сина.
“Мій син перебуває в незаконному ув’язненні РФ вісім з половиною років. Він та ще один громадянин України Віктор Шур звинувачені у шпигунстві і знаходяться у колоніях РФ найдовше — з 2014 року. Майже весь час Валентина утримують у приміщенні камерного типу та у штрафному ізоляторі. Після початку повномасштабного вторгнення військ Росії в Україну умови утримання Валентина та інших українців суттєво погіршилися. Відсутній консульський нагляд, не працює пошта, немає можливості робити передачі та перерахувати кошти на рахунок. Посилився психологічний тиск з боку охоронців та співкамерників. Валентин знаходиться в інформаційній ізоляції і не знає, що відбувається в Україні зараз”.
Петро Вигівський“З 24 лютого 2022 року питання окупованого Криму було важливо втримати у національному та міжнародному медійних просторах, а пізніше — доносити важливу та правдиву інформацію про ситуацію на півострові до наших громадян, які проживають в окупації. Ми командою Представництва здійснюємо регулярний моніторинг ситуації на українському півострові, готуємо оперативні щотижневі зведення, які поширюємо на власних ресурсах та в ЗМІ. В них ми розкриваємо питання переслідування наших громадян, мілітаризації півострова, злочинної мобілізації, пропаганди та розпалювання ворожнечі з боку окупаційних адміністрацій, трансформацію ключових наративів, суспільні настрої та рухи спротиву окупації», — зазначив Євген Бондаренко, керівник Відділу інформаційного забезпечення Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим.
У жовтні минулого року фотовиставку “Історії з окупованого Криму” було представлено на міжпарламентському саміті Кримської платформи (м. Загреб, Хорватія), а також у грудні — під час урочистих заходів з нагоди 30-річчя Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим.
17 березня фотовиставка “Історії з окупованого Криму” почала працювати у Дніпрі, у приміщенні ТРЦ МОСТ-сіті. Експозиція розташувалася на першому поверсі, де протягом тижня її можуть побачити жителі та гості міста. Пресконференція з нагоди відкриття відбулася у одному з залів кінотеатру МОСТ-Кіно.
Дніпро став четвертим містом, де була презентована фотовиставка “Історії з окупованого Криму”. Раніше вона відбулася у Хмельницькому, Кропивницькому, Чернівцях, а також її буде показано у Луцьку і Львові.
Фотовиставка створена Центром прав людини ZMINA у співпраці із Представництвом Президента України в АР Крим.
