“Доброзвичайність” vs права людини: ZMINA зібрала понад 60 учасників для обговорення ризиків нового Цивільного кодексу

14 травня 2026 року у Києві відбулася координаційна зустріч “Доброзвичайність vs. Права людини: якими можуть бути спільні підходи до адвокації адекватної редакції Цивільного кодексу України?”, організована Центром прав людини ZMINA. Захід зібрав понад 60 учасників, серед яких — юристи, медіаексперти, громадські активісти, представники правозахисних, антикорупційних організацій та органів державної влади. Головна тема обговорення — ризики, які несе проєкт нового Цивільного кодексу України (реєстр. №15150).

Відкриваючи захід, голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик наголосила, що проєкт нового Цивільного кодексу стосується широкого спектра прав людини — від захисту від дискримінації до прав дітей, людей з інвалідністю, військовослужбовців, ЛГБТКІ+-спільноти та цифрових прав.

“Ми помітили, що відбувається багато обговорень в різних середовищах, але немає спільного майданчика, де ми могли б поділитися думками і поговорити, що можемо робити спільно. Саме цьому і присвячений сьогоднішній захід”, — зазначила вона.

Тетяна Печончик

Модераторка заходу, адвокаційна директорка ZMINA Альона Луньова, підкреслила, що дискусія має стати простором для відкритого обговорення ризиків, які можуть виникнути у разі ухвалення кодексу.

“Ми дуже хочемо, щоб сьогодні було відверте обговорення тих проблем, з якими ми можемо стикнутися у разі прийняття Цивільного кодексу”, — сказала Луньова, додавши, що до дискусії долучилися 10 спікерів із різних сфер правозахисту.

Під час першої панелі адвокат і представник громадської ініціативи “Голка” Юрій Мельник акцентував на загрозах для права власності та захисту публічних об’єктів.

За його словами, проєкт кодексу запроваджує “презумпцію зняття відомостей з реєстру”, що може спростити легалізацію незаконного виведення у приватну власність лісів, узбереж чи історичних пам’яток.

“Фактично законодавець заганяє суди у більш стислі рамки й формує поняття добросовісного набувача таким чином, щоб зламати нинішню судову практику”, — сказав Мельник.

Альона Луньова, Оксана Гінчук, Юлія Сачук, Оксана Романюк, Юрій Мельник

Заступник директора YouControl з правових питань, голова правління Асоціації відкритих даних України, адвокат Данило Глоба звернув увагу на непрозорість підготовки документа та ризики для права на інформацію і цифрових прав.

“Навіть якби це був ідеальний документ, змінювати основний цивільний закон держави без широкого суспільного та професійного обговорення — неприйнятно”, — наголосив він.

Глоба також розкритикував положення щодо “цифрового профілю” та “права на забуття”, які, за його словами, можуть створити ризики цензури й обмеження доступу до суспільно важливої інформації. Як приклад, він навів можливість маніпулятивного трактування поняття “суспільного інтересу”, що потенційно дозволить приховувати інформацію про публічних осіб або корупційні справи.

Голова ГО “Боротьба за права/Fight For Right” Юлія Сачук заявила, що проєкт кодексу не відповідає сучасним міжнародним стандартам захисту прав людей з інвалідністю та фактично зберігає радянський підхід до інституту недієздатності.

“Кожна людина, незалежно від діагнозу, має право бути суб’єктом права і користуватися своїми правами. Але проєкт Цивільного кодексу не пропонує жодного руху в цьому напрямі”, –наголосила вона.

Сачук звернула увагу, що документ не враховує положення Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю та не містить системних рішень щодо правосуб’єктності людей з психосоціальними чи інтелектуальними порушеннями.

Юлія Сачук

Виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк заявила, що низка положень проєкту створює серйозні ризики для свободи слова та журналістики.

“Якщо медіа лише згадало людину, ця особа зможе вимагати публікації своєї відповіді без будь-яких обмежень. Це може перетворити журналістику на дошку оголошень”, — сказала вона.

Також Романюк розкритикувала положення про “презумпцію невинуватості”, які, за її словами, можуть фактично заблокувати антикорупційні розслідування до вироку суду, а також механізми “превентивної заборони” публікацій через суд.

Оксана Романюк

Радниця з адвокації Української Мережі за Права Дитини Оксана Гінчук зазначила, що, попри декларації авторів кодексу про “дитиноцентричний підхід”, документ не забезпечує реального врахування інтересів дитини.

“Дитина визнається носієм прав, але ми не бачимо, щоб вона була центром цього підходу. У багатьох важливих питаннях не передбачено врахування думки чи інтересів дитини”, — зауважила вона.

Гінчук також звернула увагу на відсутність механізмів захисту цифрової приватності дітей та реальних гарантій врахування найкращих інтересів дитини.

Директорка Центру “Соціальна дія” Ірина Федорович розкритикувала саме поняття “доброзвичайності”, яке неодноразово згадується в тексті проєкту.

“Ми змішуємо юридичні поняття з абсолютно не юридичними категоріями й створюємо норму, яка дозволяє виправдовувати дискримінацію посиланням на “доброзвичайність””, — наголосила вона.

Ірина Федорович

За словами Федорович, запропоновані норми також суперечать чинному антидискримінаційному законодавству України та європейським стандартам.

Адвокаційний менеджер ГО “Точка опори ЮА” Олег Максим’як повідомив, що коаліція правозахисних організацій уже підготувала 95 сторінок поправок до проєкту кодексу, які були передані керівництву українського парламенту.

Він наголосив, що поняття “доброзвичайності” згадується у проєкті 45 разів і потенційно може використовуватися для втручання держави у приватне життя громадян.

“Будь-який договір можна буде оскаржити через те, що він нібито не відповідає доброзвичайності. Це стосується навіть заповітів чи права людини розпоряджатися власним тілом після смерті”, — зазначив Максим’як.

Альона Луньова, Олена Темченко, Ірина Федорович, Олег Максим’як, Анастасія Соловйова, Галина Кавун

Також він звернув увагу на ризики для прав ЛГБТК+-людей, жінок та сімейного права, зокрема звуження поняття сім’ї, примусові процедури примирення подружжя та втручання держави у питання зміни прізвища після розлучення.

Голова правління військово-безпекової профспілкової організації “Київ” Галина Кавун наголосила, що проєкт кодексу також створює ризики для військових, ветеранів і внутрішньо переміщених осіб.

“Військовослужбовці є уразливою категорією, але проєкт дозволяє обмежувати їхній цифровий профіль та доступ до власних соцмереж і персональної інформації”, — зазначила вона.

Кавун також розкритикувала норми щодо обмеження цивільної дієздатності людей із психічними розладами, наголосивши, що вони можуть особливо вразити ветеранів із ПТСР.

Експертка ГО “Українські правозахисні ініціативи” Олена Темченко заявила, що проєкт кодексу цементує застарілий інститут недієздатності: “Це був шанс змінити систему, але ми бачимо не реформу, а закріплення радянської практики”.

Олег Максим’як, Анастасія Соловйова, Галина Кавун

Юристка Центру прав людини ZMINA Анастасія Соловйова звернула увагу на численні юридичні неточності та прогалини в тексті документа.

“Проєкт Цивільного кодексу не є людиноцентричним. У ньому є багато норм, які не відповідають чинному законодавству або взагалі посилаються на неіснуючі механізми”, — зазначила вона.

Народна депутатка Олеся Отраднова повідомила, що до 19 травня триватиме подання поправок до законопроєкту, після чого мають розпочатися профільні робочі групи за участі експертів та громадськості. Народна обраниця закликала до діалогу і конструктивної роботи над правками.

Учасники зустрічі наголосили на необхідності широкого суспільного та професійного обговорення проєкту Цивільного кодексу України, а також залучення правозахисних організацій до подальшої роботи над документом.

Захід організовано за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в межах спільної ініціативи “Вступаємо в ЄС разом”. Матеріал представляє позицію авторів і необов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду “Відродження”.