Найбільша загроза — Росія: ZMINA розповіла про українське громадянське суспільство на полях засідання ОБСЄ з людського виміру у Відні

11–12 травня 2026 року у Відні проходить друге Додаткове засідання з людського виміру ОБСЄ (Supplementary Human Dimension Meeting — SHDM) та низка супутніх подій (side events), присвячених обговоренню ризиків і можливостей цифрових технологій для громадянського суспільства та прав людини. Серед учасників засідань ОБСЄ та паралельних заходів у Відні — Центр прав людини ZMINA.

Так, 11 травня на полях засідання ОБСЄ з людського виміру представниці ZMINA — менеджерка з міжнародної адвокації Тетяна Жукова та юристка Анастасія Соловйова — взяли участь у передконференційному заході “Тур регіоном ОБСЄ з прав людини”, організованому Фондом домів прав людини та Нідерландським Гельсінським комітетом.

У дискусії взяли участь правозахисники, журналісти та експерти з країн регіону ОБСЄ, а також дипломати країн-учасниць.

Найбільша загроза для українського громадянського суспільства — Росія

У своєму виступі на передконференційному заході Тетяна Жукова окреслила масштаб втрат українського громадянського суспільства внаслідок російської агресії: “Найбільша загроза розташована за нашим східним кордоном — Російська Федерація. З її вторгненням у 2014 році вона принесла страждання, смерть і руйнування”.

Вона нагадала про перших жертв окупації Криму, зокрема першого вбитого кримськотатарського активіста Решата Аметова, та системні переслідування активістів і правозахисників, які тривають понад десятиліття.

“Ми знаємо щонайменше про 149 представників громадянського суспільства, які були вбиті Росією з 2022 року”, — наголосила Тетяна Жукова.

Окремо вона згадала випадки цілеспрямованих убивств цивільних, журналістів і волонтерів, а також незаконного утримання українських громадян.

Стан громадянського суспільства в Україні у 2025 році

Анастасія Соловйова представила результати дослідження ZMINA щодо стану громадянського суспільства в Україні за 2025 рік. За її словами, проаналізовані випадки демонструють складний і багаторівневий характер ризиків, з якими стикаються активісти в Україні. Частина з них прямо пов’язана з російською агресією, інша — із внутрішніми факторами.

“ZMINA задокументувала 178 випадків переслідування, тиску або шкоди щодо представників громадянського суспільства в підконтрольних уряду районах України. З них 112 випадків пов’язані з діями Російської Федерації, ще 66 — із внутрішніми факторами, зокрема з діями або бездіяльністю державних органів, місцевої влади, правоохоронних структур або недержавних акторів”, — зазначила Анастасія Соловйова.

Окремо вона звернула увагу на те, що такі випадки не є поодинокими, а формують системну тенденцію тиску на активні сегменти громадянського суспільства, зокрема антикорупційні ініціативи та правозахисні організації.

У цьому контексті юристка ZMINA навела приклади справ, зокрема проти Віталія Шабуніна, де тиск поєднував юридичні інструменти, інформаційні кампанії та спроби дискредитації.

Водночас Анастасія Соловйова підкреслила, що попри постійні ризики громадянське суспільство в Україні продовжує працювати та реагувати на виклики, а важливу роль у захисті активістів відіграють публічність, міжнародна увага та правова підтримка, які в низці випадків допомагають стримувати ескалацію тиску. Водночас, за її словами, результати моніторингу ZMINA свідчать про необхідність системного підходу до захисту громадянського простору як на національному, так і на міжнародному рівнях. 

Цифрові загрози як складова війни проти громадянського суспільства

Того ж дня, 11 травня, відбулася перша панель засідання  ОБСЄ з людського виміру, яка була присвячена темі цифрових загроз. Під час неї директор з адвокації Фонду домів прав людини (Human Rights House Foundation) Дейв Елсроад звернув увагу на різний характер цифрових загроз у регіоні ОБСЄ та окремо згадав ситуацію в Україні, зокрема на окупованих територіях. 

“На окупованих територіях України перевірка пристроїв на блокпостах або під час обшуків може розкрити повідомлення, фотографії, контакти або докази громадянської активності. Цифрові сліди можуть напряму призвести до допитів, затримань або інших серйозних наслідків”, — наголосив він.

Дейв Елсроад додав, що цифрові ризики не є абстрактними, а напряму перетворюються на інструмент переслідування та контролю громадянського суспільства.

Тетяна Жукова у своєму виступі заявила, що цифрові інструменти стали сьогодні невіддільною частиною тиску на громадянське суспільство в умовах війни.

“Українські активісти, правозахисники та журналісти потерпають не лише від цілеспрямованих російських атак, убивств, поранень і знищення офісів, але й від кібератак та інформаційних операцій”, — зазначила менеджерка з міжнародної адвокації ZMINA.

Вона детально описала методи цифрового тиску, які застосовуються проти українського громадянського суспільства: “Серед таких методів — онлайн-цькування, дезінформаційні кампанії, репутаційні атаки, розкриття персональних даних, маніпуляції зображеннями, злам акаунтів і кіберсталкінг”.

Окремо вона розповіла, що і сама ZMINA стала мішенню цифрових атак: “Від нашого імені надсилалися фейкові електронні листи до різних організацій з метою збору чутливої інформації”.

Також Тетяна Жукова навела приклад переслідування активістів у тимчасово окупованому Криму, зокрема розповіла про незаконне затримання та засудження громадянської журналістки Ірини Данилович, яке починалося саме з цифрових атак та онлайн-цькування, та закликала міжнародну спільноту до посилення механізмів захисту прав людини, протидії цифровим загрозам і забезпечення відповідальності за злочини проти громадянського суспільства.

Центр прав людини ZMINA продовжить роботу в межах ОБСЄ, приділяючи особливу увагу документуванню порушень, міжнародній адвокації та захисту громадянського простору в умовах збройної агресії проти України.

Довідково

Додаткове засідання ОБСЄ з питань людського виміру — це тематична конференція, яку організовує Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Вона присвячена окремим актуальним питанням у сфері прав людини, демократії та верховенства права. У засіданні беруть участь дипломати держав — учасниць ОБСЄ, представники міжнародних організацій та громадянське суспільство.