Українські правозахисники у Чехії говорили про проблеми та наслідки окупації Криму із журналістами та чеськими сенаторами
Якими є найбільші виклики окупації Криму і що може зробити міжнародне громадянське суспільство – про це говорили 23 жовтня під час пресконференції у Празі. Захід був організований чеською громадською організацією Nesehnutí та Експертною мережею Кримської платформи напередодні Другого парламентського саміту Міжнародної кримської платформи, який відбувся 24 жовтня у Празі.
Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи і співкоординаторка Експертної мережі Кримської платформи розповіла про типові порушення справедливості на території окупованого Криму:
“Усі кримські практики переслідувань, депортації дітей, примусової паспортизації, незаконної мобілізації, заборони свободи слова, знищення української ідентичності зараз використовуються на новоокупованих територіях. Але в нових масштабах і з підвищеною жорстокістю, включаючи вбивства тисяч мирних жителів. На новоокупованих територіях, зокрема в Херсонській та Запорізькій областях, людей викрадають російські військові чи ФСБ Росії, потім деякий час утримують у місцях неволі, піддають тортурам. Багато мирних жителів загинули після тортур. Декого з них вивозять до Криму, де знову катують у ФСБ”.
Вона додала, що в Криму людей можуть посадити через багато безглуздих причин, наприклад, за спів українських пісень чи постів у соцмережах щось на кшталт “Крим український”, “Зупиніть війну” тощо.
“Вкрай необхідно створити дієвий міжнародний механізм виявлення цивільних заручників, звільнити їх і повернути на підконтрольну Україні територію”, – підсумувала вона.
За даними Кримської правозахисної групи, щонайменше 173 політв’язнів залишаються у слідчих ізоляторах Криму та Росії. Багато з них є жертвами сфабрикованих справ – люди похилого віку та люди з інвалідністю чи важкими захворюваннями, які потребують належного лікування, якого вони не отримують. Про це розповіла Тетяна Печончик, голова правління Центру прав людини ZMINA, представниця експертної мережі Кримської платформи, українська правозахисниця: “Людей утримують у суворих умовах, їм забороняють сидіти чи лежати, їх постійно катують. Наприклад, спортсмена Кирила Баранника викрали та катували струмом. Ми закликаємо застосувати міжнародні санкції до тих, хто причетний до нелюдського поводження з утримуваними, у нас є список цих людей”.
Ще одна тема, про яку менше говорять, але вона від того не є менш важливою, – це злочини окупантів проти культурної спадщини та порушення культурних прав людей. Цю проблему висвітлила Дарина Підгорна, юридична експертка Регіонального центру прав людини, іншої громадської організації, яка займається документуванням злочинів у Криму.
“Культурна спадщина є невід’ємною частиною безпеки, стабільності, соціально-економічного та культурного розвитку будь-якої держави. Проте Російська Федерація свідомо порушує норми міжнародного права та реалізує на окупованих територіях України державну політику, спрямовану на знищення культурної спадщини України”, — розповіла Підгорна.
Експертка підкреслила: щорічно Росія проводить близько 20-40 незаконних археологічних розкопок, під час яких росіяни викрадають і знищують тисячі українських культурних цінностей. Частина з них переміщується на територію Росії, де назавжди і зникають. “У співпраці з українськими державними органами ми розслідуємо злочини проти культури, а також намагаємося знайти наше майно через портал, який ми запустили разом з Національним агентством України з питань запобігання корупції. Ми закликаємо міжнародне співтовариство підтримати Україну в її прагненні захистити нашу українську культуру, історію та майбутнє, а також якомога більше висвітлювати ці злочини РФ проти нашої культури”, – додала Підгорна.
Гаяна Юксель, доцентка кафедри журналістики Інституту філології та журналістики Таврійського національного університету імені Володимира Вернадського (Київ), представниця Меджлісу кримськотатарського народу, представила інформацію про примусову трансформацію медіапростору після окупації Криму: “Наслідки окупації в інформаційній сфері широко відомі. Серед них: міфологізація та спотворення історії, представлення Криму частиною Росії; мілітаризація свідомості, особливо дітей, переконання їх у тому, що вони повинні рости, воювати і вмирати за батьківщину; демонізація України та заклики до знищення України. У Криму борються з будь-якими згадками про Україну: під забороною українська символіка, пісні, згадки. Крим став маленьким СРСР 1937 року, де процвітають доноси. Ми повинні бути готові до різних сценаріїв. Один з них – повне знищення інфраструктури, зв’язку, матеріально-технічної бази для нормального функціонування будь-яких інституцій, не тільки ЗМІ, а будь-яких інституцій, включно з владою. У перший момент Україна має бути готова працювати в цих надзвичайних умовах”.
Арьє Мора, керівник із комунікацій Української правової консультативної групи (ULAG), зазначив, що українські експерти не повинні обмежувати увагу лише тим, що відбувалося після 24 лютого 2022 року, а скоріше включити всі події з 2014 року: “Це особливо актуально для Криму, де почався конфлікт і відбувалися звірства протягом останніх 9 років. Хоча злочин агресії є явною прогалиною у понесенні відповідальності, яку слід заповнити, важливо оцінити, наскільки всі інші тяжкі злочини ефективно переслідуються, і чи повинні спеціальні механізми або трибунал мати можливість переслідувати їх, щоб не залишити невирішеними ще кілька прогалин”.
Мора також сказав, що деякі кроки для кращого правосуддя мають зробити не лише міжнародні інституції, а й український уряд: “Україна має ратифікувати Римський статут. Міжнародне співтовариство, зокрема Чеська Республіка, має бути більш наполегливим у своїх закликах до українського уряду зробити це. Це покращило б українську внутрішню систему, а також зміцнило Міжнародний кримінальний суд, що принесло б користь усім жертвам у всьому світі”.
Окремо відбулася зустріч правозахисників та родичів кримських політичних в’язнів із членами Парламенту Чехії Макером Хілшнером та Мартіном Екснером, під час якої йшлося про ситуацію в Криму та необхідні дії щодо посилення санкційного тиску на порушників прав людини.
Присутня на зустрічі голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик розповіла про посилення тиску і репресій в Криму. За її словами, кількість політичних в’язнів після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну зросла на третину і досягає щонайменше 180 осіб. Причому більшість із них етаповані у колонії та СІЗО на території РФ, що є порушенням міжнародного гуманітарного права. За словами правозахисниці, півсотні кримських політичних в’язнів потребують медичної допомоги, а двоє із них — Костянгшимн Ширінг та Джеміль Гафаров — у лютому цього року уже загинули у в’язницях через брак належного лікування.
Тетяна Печончик зазначила, що ситуація є загрозливою для 21 політичного в’язня, які мають загострення хронічних хвороб, інвалідність чи є людьми похилого віку, які отримали тривалі терміни. Вона передала представникам чеського парламенту інформацію про причетних до переслідування кримських політв’язнів та ненадання їм меддопомоги та закликала Чехію внести цих осіб до санкційних списків на національному рівні і на рівні ЄС.
Фото в матеріалі: Andrea Špaková