Звернення ZMINA до Комітету ВРУ: закон про Уповноваженого з прав людини має відповідати європейським стандартам

ЗВЕРНЕННЯ

до Комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України щодо доопрацювання Проєкту Закону про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 

26 травня 2026 року Верховна Рада України прийняла в першому читанні Проєкт Закону “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” (реєстр. №13181 від 17.04.2025). ZMINA вітає цей крок як свідчення готовності законодавців рухатися вперед у питанні оновлення законодавчої бази щодо національної інституції з прав людини.

Водночас ми наполягаємо на необхідності суттєвого доопрацювання законопроєкту до другого читання.

У  нашому аналізі законопроєкту, підготовленому у серпні 2025 року, представленого  під час широкого експертного обговорення 17 грудня 2025 року в Києві (за участі Омбудсмана, народних депутатів, правозахисних організацій та міжнародних партнерів) було зафіксовано ключові проблеми законопроєкту. На це громадськість звертала увагу і в Тіньових звітах для Євросоюзу, підготовлених у 2024-му і 2025 році.

По-перше, процедура висування та відбору кандидатів на посаду Уповноваженого, а також механізм його переобрання не забезпечують прозорого і конкурентного відбору та належного залучення громадянського суспільства. Це суперечить Паризьким і Венеційським принципам, а також європейським стандартам.

По-друге, законопроєкт передбачає необґрунтовано широке коло суб’єктів, на яких поширюватиметься контроль Уповноваженого. Такими суб’єктами будуть не лише органи влади, а й громадські об’єднання, підприємства, установи та організації. Це виходить за межі конституційного мандата та повноважень інституції.

По-третє, законопроєкт не усуває колізію, утворену внесенням змін до статті 12 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”. Так, відповідно до цієї статті, під час дії правового режиму воєнного стану Верховна Рада України може звільнити Уповноваженого у разі “висловлення недовіри”. Такої підстави для звільнення немає ані в чинній редакції Закону про Уповноваженого, ані в проєкті нової редакції. Наявність такої підстави для звільнення Уповноваженого як “висловлення недовіри” підважує незалежність інституції, очільника/цю якої можна звільнити в обхід конкретних і чітко визначених процедур, передбачених профільним законом.

Без усунення цих недоліків є реальний ризик послаблення інституційної незалежності Уповноваженого замість передбаченого зміцнення.

Оскільки відповідно до Дорожньої карти з питань верховенства права ухвалення цього закону передбачено у IV кварталі 2026 року, часу для якісного доопрацювання залишається обмаль. 

Таким чином, ми закликаємо Комітет Верховної Ради з прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України ініціювати створення робочої групи для доопрацювання законопроєкту до другого читання у відкритий та інклюзивний спосіб, із залученням представників громадянського суспільства, правозахисних організацій та міжнародних партнерів. Робоча група має, зокрема, опрацювати:

• процедуру висування та відбору кандидатів на посаду Уповноваженого; 
• роль і повноваження громадськості у процесі відбору; 
• коло суб’єктів, на які поширюватиметься контроль Уповноваженого;
• усунення правових колізій.

Саме відкритий діалог між законодавцями та громадянським суспільством дозволить ухвалити закон, що відповідатиме європейським стандартам і забезпечить належний захист прав людини в Україні.

Центр прав людини ZMINA готовий до конструктивної співпраці в рамках робочої групи та до надання відповідного аналізу й експертної підтримки.