У Дніпрі показали фотовиставку про Крим
Фотовиставка “Крим очима громадянських журналістів: 10 років у неволі” — це 48 світлин та інформаційних площин, які були викладені на площі перед ТК “Пасаж” у Дніпрі у формі кримськотатарського герба – тамги. Експозиція об’єднала фотографії, що були зроблені громадянськими журналістами, які ризикуючи своїм життям, фіксували незаконні арешти, обшуки, судові розправи та інші злочини російських окупантів щодо кримськотатарського народу з початку окупації Криму.
За десять років окупації півострову Росія майже повністю знищила свободу слова і незалежну журналістику. Велика кількість кримських видань припинила свою діяльність ще у 2014 році, а багато професійних журналістів вимушені були покинути півострів. Ці події сприяли виникненню у Криму такого явища як громадянська журналістика.
“Фотовиставка привертає увагу громадськості до ситуації з правами людини в окупованому Криму, становища політичних в’язнів, яких утримує російська влада. На світлинах фотовиставки зображені незаконні арешти кримських татар, обшуки в їхніх будинках та судилища за сфабрикованими кримінальними справами. Це майже 100 квадратних метрів фотодоказів знущань російських окупантів над кримськотатарським народом. Виставка приурочена до 10-ти років російської окупації Криму, щоб підбити підсумки та окреслити всі ті злочини, які чинить російська федерація на окупованій нею території”, – зазначила Вікторія Нестеренко, правозахисниця, менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA.
Здебільшого громадянські журналісти — це кримськотатарські активісти та родичі політичних в’язнів, які вимушені працювати анонімно. За десять років окупації багатьох із них було незаконно ув’язнено. Зараз у цьому списку 17 імен, серед яких журналіст “Радіо Свобода” Владислав Єсипенко, громадянські журналісти Амет Сулейманов, Ірина Данилович, Сервер Мустафаєв, Осман Аріфмеметов, Марлен Асанов та інші. Оскільки Росія не може повністю придушити свободу слова на рівні законодавства, окупаційна влада постійно шукає приводи для того аби затримувати журналістів, проводити обшуки в їхніх помешканнях і звинувачувати у диверсіях чи тероризмі.
“Владислава Єсипенка, журналіста “Радіо Свобода”, затримала ФСБ 10 березня 2021 року в м. Сімферополь. Владислав працював в окупованому Криму, знімаючи репортажі на соціальну та економічну тематику півострову. Два дні його катували електричним струмом, погрожували вбивством, змушували свідчити проти себе та відмовлятись від незалежних адвокатів. Справа Владислава сфабрикована із самого початку. Вона є переслідуванням журналіста за його професійну діяльність. Зараз Владислав утримується у в’язниці у Керчі”, – говорить Катерина Єсипенко, дружина політувʼязненого журналіста Владислава Єсипенка.
За десять років окупації Криму незаконних ув’язнень зазнали щонайменше 21 журналіст і сотні зазнали різного роду переслідувань. Протягом 2022-2023 років Центром прав людини ZMINA було зафіксовано 162 випадки атак проти професійних ЗМІ та громадянських журналістів. Найпоширенішими методами атак на журналістів в окупації є погрози, обшуки, затримання, адміністративні та кримінальні провадження.
Після 24 лютого 2022 року громадяни України, які проживають в окупованому Криму, все активніше почали показувати свою волю до спротиву, попри роки залякувань, а також інформаційну блокаду, через яку неможливо було дізнатись про всі ті звірства, що вчинялись росіянами на материковій частині України під час повномасштабного вторгнення.
“З початку тимчасової окупації Криму, держава-агресорка здійснює системну політику переслідування тих, хто чинить супротив та намагається висвітлювати події про злочинні дії окупаційної адміністрації на півострові. Станом на серпень 2024 року окупанти незаконно ув’язнили 219 осіб, з них 133 кримські татари. Після повномасштабного вторгнення тенденція переслідувань тільки посилилась – було введено нові статті у адміністративне та кримінальне законодавство. Так з 2022 року до так званих “судів” у Криму надійшло більше 900 справ за “дискредитацію” збройних сил РФ та органів влади. Фактично будь-яка дія, новина, пост у соцмережах, яка не вписується у загальне бачення російської влади може бути сприйнята як дискредитація”, – підкреслює Ольга Куришко, заступниця Постійної Представниці Президента України в Автономній Республіці Крим.
Ольга КуришкоБільшість ув’язнених переміщенні до колоній і в’язниць на територію Росії. Статистика по політв’язням говорить, що левова частка незаконних кримінальних переслідувань стосується представників саме кримськотатарського народу. Це пов’язано з тим, що кримські татари завжди підтримували та підтримують Україну і дуже активно про це говорять. Крим – це місце формування корінного кримськотатарського народу, їхня колиска. Російська влада в різних формах (імперській, радянській, федеративній) намагається їх знищити, згноїти в тюрмах і тому ці люди готові активно відстоювати право на спокій та мир для своєї землі.
Під час проведення фотовиставки на плоці перед ТК “Пасаж” працював інформаційний намет, у якому дніпряни та гості міста могли отримати інформацію про подію, а також написати листи політв’язням у межах акції “Листи до вільного Криму”. Правозахисники пропонували обрати поштову листівку з видами Криму і звернутись зі словами підтримки до політв’язнів. Надалі ці листи будуть передані у місця несвободи, де перебувають незаконно ув’язнені кримські активісти та журналісти. Листи із щирими підписами від небайдужих українців мають величезне значення для моральної підтримки політичних в’язнів.
Довідка
Фотовиставка “Крим очима громадянських журналістів: 10 років у неволі” експонується у п’яти обласних центрах – Одесі, Івано-Франківську, Львові, Хмельницькому та Дніпрі. Організатор фотовиставки – ГО “Центр інформації про права людини” (ZMINA) за підтримки Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим та Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.
Контактна особа: Артем Соколенко, 067 464 46 61, sokolenko.artem@gmail.com
