Чи формує уряд політику для постраждалих від війни — Коаліція правозахисних організацій провела пресконференцію в Києві
18 вересня 2025 року в Українському кризовому медіацентрі відбулася пресконференція на тему: “Чи формує уряд політику для постраждалих від війни?”, під час якої представниці Коаліції правозахисних організацій обговорили ситуацію із захистом прав постраждалих від збройної агресії РФ проти України.
Після ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій наприкінці 2024 року низка його функцій залишилася без належного державного управління. Відсутність відповідального органу та комплексної політики щодо захисту прав постраждалих від війни призводить до того, що мільйони людей ризикують залишитися без належної підтримки.
Модераторка заходу, експертка з питань внутрішнього переміщення, Марія Красненко, розпочинаючи пресконференцію, зауважила, що рівно рік тому, 18 вересня 2024 року, представниці коаліції вийшли з обуренням щодо рішення про ліквідацію Мінреінтеграції. На той момент учасниці підкреслювали, що перспектива розділення повноважень між різними міністерствами не буде сприяти комплексному розв’язанню питань постраждалого населення. Власне, загублення окремих повноважень, нереалізація політик, зокрема стратегії внутрішнього переміщення тому є одним з прикладів. Красненко наголосила, що в умовах нового уряду це є полем для нового обговорення і це є одним з ключових питань цієї пресконференції.
Марія КрасненкоКсенія Гедз, адвокаційна координаторка БФ “Право на захист”, зазначила, що затверджена 10 вересня Програма діяльності уряду переважно визначає перелік проєктів, які мають бути реалізовані, та нормативно-правових актів, що будуть ухвалені, з фокусом на фізичну відбудову, забуваючи про відновлення людського потенціалу.
“Потрібен окремий стратегічний пріоритет уряду “Захист прав постраждалого від війни населення” з чітким каскадуванням до рівня міністерств та визначенням механізмів координації між ними. Важливо забезпечити повне охоплення усіх постраждалих, уникаючи конкуренції між категоріями, та забезпечити формування системної політики перехідного правосуддя. Важливо також запровадити єдиний дашборд моніторингу виконання програми, де вимірюється не кількість прийнятих нормативно-правових актів, а реальний вплив на життя людей в частині відновлення порушених прав, забезпечення безперешкодного доступу до послуг, відновлення справедливості”, — підкреслила Ксенія Гедз.
Ксенія ГедзАльона Луньова, адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA, наголосила на тому, що питання захисту та підтримки постраждалих від війни мають бути пріоритетом уряду, адже йдеться про мільйони людей: “Попри те, що в українському законодавстві невизначеним залишається поняття постраждалих, ми говоримо, що мова йде про внутрішньо переміщених осіб і тих, хто виїхав за кордон; жителів окупованих територій, зниклих безвісти, дітей, постраждалих від війни, цивільних полонених і інших. Шкода життю і здоров’ю, доступу до медичних, освітніх послуг має обліковуватися державою відповідно до закону, але така база даних не створена. Так само як і не розроблений і не поданий закон про підтримку осіб, особистим немайновим правам яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії проти України”.
Альона ЛуньоваЛуньова наголосила на тому, що політика щодо постраждалих від війни має бути системною та скоординованою, має враховувати досвід підтримки постраждалих в попередні роки.
“Ми переконані, що подолання наслідків війни та підтримка постраждалих має стати наскрізним питанням уряду. В іншому випадку буде збережена ситуація, в якій одні категорії постраждалих отримують підтримку від держави, а інші — просто забуті. Як, наприклад, фактично без підтримки залишаються ті, хто зазнав шкоди внаслідок вчинення воєнних злочинів, зокрема катувань”, — зауважила адвокаційна директорка ZMINA.
Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи, звернула увагу на те, що наразі в Україні відсутній орган, який формує політику щодо ТОТ та мешканців ТОТ: “Це наявно відображено в Програмі діяльності уряду на 2025–2026 роки. Комплексних дій з підтримки постраждалих від російської агресії там немає. Для прикладу, така категорія постраждалих, як цивільні полонені, прямо згадуються лише в контексті забезпечення діяльності Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи свободи внаслідок агресії проти України. Однак комісія не вирішує багатьох проблем, з якими стикаються полонені та їхні родини. Сьогоднішній Закон “Про захист осіб, позбавлених волі внаслідок агресії” вже не відповідає реаліям війни та масштабам постраждалих від незаконного позбавлення волі. Уряд має розробити та подати зміни до закону, але цього в урядовій програмі немає”.
Ольга СкрипникКрім цього, Скрипник додає, що уряд вкладає величезні ресурси в цифровізацію надання послуг, інформування та різних сервісів: “Водночас за 11 років війни уряд так і не поставив завдання створити цифровізоване “єдине вікно” для полонених та їхніх родин для отримання гарантованих їм послуг та державної допомоги. Вони мають самі звертатися до різних державних органів, часто навіть не знаючи, до яких саме”.
Віолета Артемчук, координаторка ГО “Донбас СОС”, зазначила, що для самих постраждалих різних категорій, одним з важливих фактів того, що політика формується та впроваджується, була б можливість отримувати регулярну інформацію та за можливості вичерпні відповіді на питання, щодо такої підтримки: “Важливим є наявність чіткої інформації щодо програм для захисту постраждалих, алгоритмів дій у випадках ускладнення ситуації. Наразі, на жаль, постраждалі вимушені самотужки шукати інформацію в різних джерелах через звернення в різні державні органи. На мій погляд, це може демотивувати та ускладнювати розв’язання повсякденних проблем людей”.
Віолета АртемчукПовний відеозапис заходу доступний за посиланням: https://www.youtube.com/live/fgOIKrGfCVI
In English: https://www.youtube.com/live/PpoMqQc4sTs
Організатори заходу: Коаліція правозахисних організацій, які опікуються захистом прав постраждалих від збройної агресії РФ проти України (Центр прав людини ZMINA, ГО “Донбас SOS”, ГО “Крим SOS”, БФ “Право на захист”, БФ “Схід SOS”, ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, БФ “Стабалазейшен Суппорт Сервісез”, Кримська правозахисна група).
