“Просто повідомити, де живеш”: МВС спільно з активістами готують зміни системи реєстрації місця проживання
Нинішня система реєстрації місця проживання обмежує права щонайменше семи мільйонів українців, підрахували в Центрі прав людини ZMINA. Це право на участь у голосуванні, право на освіту та безоплатну медичну допомогу. Як виглядатиме реформа системи реєстрації, в ефірі радіо “Культура” розповіли Людмила Янкіна, керівниця проєкту “Свобода пересування для кожного: реформа системи реєстрації місця проживання в Україні” Центру прав людини ZMINA, та Альона Луньова, адвокаційна менеджерка Центру прав людини ZMINA.
Програма: “Права людини – понад усе“
Ведуча: Ірина Славінська
Реформа системи реєстрації вже на старті. Її готують у Міністерстві внутрішніх справ разом з активістами Центру прав людини ZMINA. Як повідомила керівниця проєкту “Свобода пересування для кожного: реформа системи реєстрації місця проживання в Україні” Центру Людмила Янкіна, суть змін полягатиме в тому, щоб людина могла повідомити державі, де вона живе. “Ми маємо створити такий механізм, за якого людина, яка живе не за місцем реєстрації, може показати себе за фактичним місцем проживання в тій територіальній громаді, де вона мешкає. Може, й в електронному варіанті зробити заяву: “Я тут мешкаю, – будь ласка, зафіксуйте мене”. Зараз реєстр територіальної громади організований таким чином, що немає можливості зафіксувати людину, яка фактично проживає, але не має цієї печатки в паспорті. І держава б мала можливість побачити об’єктивні дані, щоб можна було об’єктивно планувати свої ресурси”, – пояснює переваги реформи Янкіна.
Її колега, адвокаційна менеджерка Центру прав людини ZMINА Альона Луньова додає, що такий механізм не становитиме майнової загрози для власників житла. “Реєстрація місця проживання не має впливати ані на майнові права власника житла, ані на права дитини, яка там може проживати. Реєстрація місця проживання має виглядати так, як виглядає зараз реєстрація внутрішньо переміщеної особи. Ти просто повідомиш, де ти проживаєш. І це забезпечує твої права і можливості користуватися сервісами того міста, де ти живеш. Усе, крім голосування”, – пояснює вона.
Активісти Центру прав людини ZMINA провели велике дослідження і з’ясували, наскільки нинішня система реєстрації місця проживання робить людей нерівними у своїх правах. “По-перше, це питання виборів, а точніше, участі в місцевих виборах, тому що місцеву владу можуть обирати тільки члени територіальної громади, яка визначається у нас за наявною реєстрацією місця проживання. Людина, яка живе в Києві 20 років, але має реєстрацію в селі на Житомирщині, зможе обирати місцеву владу там, але не зможе обирати місцеву владу в Києві. Хоча де-факто вона є членом територіальної громади столиці”, – розповідає Альона Луньова.
Також, за словами активісток, через систему реєстрації порушуються права дітей на рівність освіти. Альона Луньова наводить приклад рішення столичної адміністрації про набір до дитячих садків. За ним не зареєстровані в Києві діти потрапляють до садочка за залишковим принципом. Крім того, для дітей без київської прописки вартість навчання в садочку становитиме 2500 гривень. Ще одне обмеження для непрописаних – медицина другого-третього рівнів. Лікувальні заклади вищих ланок також прив’язані до системи реєстрації, з’ясували в Центрі ZMINA.
Дослідження відкрило ще одне невирішене питання – люди без реєстрації. На сьогодні їх понад мільйон. І ця цифра постійно зростає, каже Людмила Янкіна, бо дуже багато незареєстрованих молодих людей з окупованих територій, які за п’ять років досягли повноліття. Їм також недоступні різні сервіси. Ще одна суттєва проблема – військовозобов’язані. Аналітики Центру підрахували, що 37% чоловіків ухиляються від військового обов’язку, бо не проживають за місцем, де прописані. Над докорінним реформуванням цього напряму вже працюють у Міністерстві оборони.
Слухати випуск тут.
