Кримська прокуратура розпочала перше провадження щодо злочину проти людяності за заявою Центру прав людини ZMINA
Прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (АРК) розпочала кримінальне провадження за статтею 442-1 Кримінального кодексу України — “Злочини проти людяності” — за заявою Центру прав людини ZMINA щодо систематичного переслідування українських громадян через позбавлення права на справедливий суд в окупованому Криму.
Фігурант красногвардійської “справи “Хізб ут-Тахрір” Ескендер Абдулганієв і юристка Ліля Гемеджі. Фото: Олександра ЄфименкоЦе перше кримінальне провадження за цією статтею, зареєстроване саме Прокуратурою АРК, після появи відповідної норми в українському законодавстві.
“Реєстрація першого провадження за фактом вчинення злочинів проти людяності — це перехід на новий рівень правової оцінки дій агресора. Робота над цим кейсом дозволить нам закласти чергову цеглину у фундамент національної практики розслідування найважчих міжнародних злочинів. Ми не тільки розслідуватимемо окремі злочини, а й надамо юридичну оцінку системній політиці РФ в окупованому Криму як широкомасштабному та систематичному нападу на цивільне населення”, — наголосив перший заступник керівника Прокуратури АР Крим та м. Севастополя Віталій Секретар.
Віталій СекретарВін додав, що мета ПАРКС — розкрити весь механізм переслідування українців.
“Кваліфікація дій держави-агресора та її окупаційної адміністрації саме як злочинів проти людяності дозволяє правосуддю покарати всю вертикаль: від ідеологів злочинної політики до її безпосередніх виконавців на місцях”, — зауважив Віталій Секретар.
У заяві про злочин, поданій Центром прав людини ZMINA, йдеться про те, що Росія після окупації Криму вибудувала на півострові систему політично мотивованого судового переслідування українських громадян — кримських татар, активістів, журналістів, правозахисників та інших людей, яких окупаційна влада вважає нелояльними.
За даними Центру прав людини ZMINA, ця політика реалізується через російські суди, прокуратуру, ФСБ та інші силові структури й супроводжується системними порушеннями права на справедливий суд, незаконними затриманнями, катуваннями, використанням сфабрикованих доказів та дискримінаційним переслідуванням за національною чи політичною ознакою.
У заяві наголошується, що переслідування цивільних через відмову в праві на справедливий суд може кваліфікуватися як злочин проти людяності відповідно до статті 7 Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
“Судове переслідування, яке РФ здійснює проти громадян України на окупованій території, зокрема в Криму, відбувається в межах цілісної системи, до якої на всіх етапах залучені державні органи. Йдеться не про окремі випадки порушень. Державна політика РФ спрямована на те, щоб за допомогою такого переслідування придушувати спротив та контролювати населення на ТОТ через залякування та погрозу кримінальним переслідуванням”, — зазначає керівниця аналітичного напряму Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк.
Онисія СинюкЗа її словами, розслідування цього порушення як такого, що має ознаки злочину проти людяності, важливе для простежування системності, фіксації розвитку цієї політики з 2014 року, а також визначення ієрархії відповідальних осіб — до вищого керівництва РФ, а не лише безпосередніх виконавців.
Правозахисники також посилаються на рішення Європейського суду з прав людини в справі “Україна проти Росії (щодо Криму)”, де ЄСПЛ дійшов висновку, що створена після окупації судова система в Криму не може вважатися “встановленою законом”, а переслідування були спрямовані, зокрема, проти кримських татар та проукраїнських активістів.
Нагадаємо, стаття 442-1 про злочини проти людяності з’явилася в Кримінальному кодексі України в жовтні 2024 року, після ратифікації Римського статуту й ухвалення закону про імплементацію норм міжнародного кримінального та гуманітарного права. Вона передбачає відповідальність за широкомасштабні або систематичні напади на цивільне населення, зокрема переслідування за політичними, національними чи етнічними мотивами.
У своїй заяві ZMINA просить слідство розглядати дії Росії як частину єдиної державної політики переслідування на окупованих територіях України, що триває з 2014 року та посилилася після повномасштабного вторгнення.
Підґрунтям для заяви стали багаторічний моніторинг політично мотивованих судових процесів у Криму та аналітичні дослідження Центру прав людини ZMINA щодо системних порушень права на справедливий суд під час російської окупації, включно також із процесами після 2014 року.
