Заява‌ ‌щодо‌ ‌неприпустимості‌ ‌політичного‌ ‌тиску‌ ‌на‌ ‌розслідування‌ ‌нападів‌ ‌на‌ ‌громадського‌ ‌активіста‌ ‌Сергія‌ ‌Стерненка‌

Ми, правозахисні та громадські організації, закликаємо правоохоронні органи справедливо та неупереджено розслідувати обставини нападів на Сергія Стерненка, а політиків, чиновників та інших осіб, які не є сторонами у провадженні, утриматись від втручання у слідство. 

Сергій Стерненко — одеський юрист, блогер, активний громадський діяч. Він протистоїть корумпованій місцевій владі у захопленні земель та незаконних забудовах в Одесі. За свою громадську діяльність Стерненко ставав жертвою кримінальних переслідувань, а в 2018 році пережив три замахи на вбивство.

Перший замах: 07.02.2018 двоє невідомих відчинили двері автомобіля, в якому їхав Стерненко, і почали завдавати йому ударів бейсбольною битою зі вставними лезами. Внаслідок нападу активіст отримав струс мозку та рану стегна. Поліція досі не встановила замовника, організатора та виконавців нападу. В той же час Сергієві було відмовлено у наданні державної охорони, а оскільки проти нього відкриті кримінальні справи, він не може мати при собі зброю для самозахисту.

Другий замах: 01.05.2018 невідомий двічі вистрілив Стерненку в шию гумовими кулями. Сергій наздогнав нападника та передав його в руки правоохоронцям. Ним виявився колишній поліцейський родом із Казахстану Абзал Байбукашев. Чоловік відмовився співпрацювати зі слідством, яке фактично тривало лише два тижні. Замовника та організатора замаху не встановлено. Незважаючи на істотну загрозу життю, після нападу Стерненку вдруге було відмовлено у наданні державної охорони.

Третій замах: 24.05.2018 ввечері двоє невідомих напали на Стерненка біля дому і завдали йому декілька ударів ножем. Внаслідок замаху Стрененко отримав струс мозку, рвану рану руки та декілька гематом. Його госпіталізували та через 4 години після операції виписали, відмовивши у наданні знеболювального. Приватні клініки відмовилися його приймати, тож Сергія довелось транспортувати до Києва, де йому повторно зробили операцію. Київські лікарі помітили, що в одеській лікарні пацієнту з невідомих причин пошкодили два нерва і не зашили сухожилля, яке згинає кисть.

Один з нападників на Стерненка, Іван Кузнєцов, помер внаслідок застосування активістом самооборони. Другий нападник, Олександр Ісайкул, був поранений і пізніше затриманий. Третій імовірний учасник нападу, Олександр Подобєдов, який, зі слів Стерненка, координував дії Кузнєцова та Ісайкула, був допитаний поліцією. Проте жоден з нападників не отримав повідомлення про підозру. Після третього нападу активісту знову не надали державну охорону через нібито “брак загрози для життя”. 

Натомість поліція надала державну охорону одному з виконавців третього нападу на активіста – Олександру Ісайкулу, який згодом втік з України та зараз переховується поза її межами.

Поліція Одеси замість того, щоб розслідувати напади на Стерненка, встановити їх організаторів та замовників у травні 2019 року заявила, що нібито “загубила” речові докази нападів на Стерненка. Таким чином є серйозні підстави вважати, що одеська поліція причетна до саботажу розслідування нападів на активіста. Вперта відмова забезпечувати Сергія Стерненка державною охороною та повна бездіяльність поліції призвела до того, що розслідувати справу доручили Службі безпеки України.   

Натомість після зміни Генерального прокурора та призначення на цю посаду Ірини Венедіктової з’явилася небезпека, що Сергія Стерненка замість потерпілого можуть зробити підозрюваним. Так, 25 березня 2020 року на офіційних веб-сайтах Міністерства внутрішніх справ та Офісу Генерального прокурора було розміщено таке повідомлення: “Передусім органи узгодили проведення необхідних слідчих і процесуальних дій у низці резонансних кримінальних проваджень, зокрема, щодо вбивства Івана Кузнєцова”.

Особливе занепокоєння викликає кваліфікація смерті Івана Кузнєцова Міністерством внутрішніх справ та Офісом Генерального прокурора як вбивства. Увага акцентується саме на цьому аспекті справи, не беручи до уваги, що Іван Кузнєцов намагався вбити Сергія Стерненка, а смерть Кузнєцова наступила внаслідок здійснення Сергієм Стерненком необхідної оборони.

Ми вимушені нагадати Генеральному Прокурору і міністру МВС, що кожен громадянин України має право на необхідну оборону. Відповідно до до ч.2, 5 ст.36 ККУ:

“2. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.

5. Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає”.

Оскільки Сергій Стерненко захищався від нападу групи осіб, то в його діях немає  перевищення меж необхідної оборони. За таких обставин передчасна публічна кваліфікація його дій, як вбивства може свідчити про наявність в діях Генерального Прокурора та міністра МВС складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 372 КК України “Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності”.

Попри те, що справи щодо нападів на Сергія Стерненка, а також справа щодо смерті одного із виконавців замаху на нього, Івана Кузнєцова, розслідуються Службою безпеки України, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков узгоджує слідчі та процесуальні дії у цій справі із Генеральним прокурором.

Обговорення слідства у справі між генеральним прокурором та очільником Міністерства внутрішніх справ, а також подальші публічні заяви Офісу Генерального прокурора щодо цих консультацій, заяви окремих народних депутатів ми розцінюємо як тиск. 

Ми вважаємо такі дії неприпустимим та закликаємо:

• Міністерство внутрішніх справ, народних депутатів та представників інших органів влади утриматись від політичного тиску на розслідування справи; утриматись від політично мотивованого переслідування активної частини громадянського суспільства, оскільки такі дії призводять до загострення суспільного протистояння в Україні.
• Службу безпеки України та Офіс Генерального прокурора забезпечити справедливе, неупереджене розслідування обставин нападів на Сергія Стерненка.

Учасники коаліції на захист громадянського суспільства: 

• Асоціація УМДПЛ

• Благодійний фонд “Восток СОС”

• Фундація “Відкритий Діалог”

• Ініціатива “Хто замовив Катю Гандзюк?”

• Освітній дім прав людини — Чернігів

• Центр прав людини ZMINA

• ГО “Школа Медіапатріотів”

• ГО “Громадська рада” Народна ініціатива

• ГО “Трансперенсі Інтернешнл Україна”

• ГО “Адвокат майбутнього”

• ГО “Захистимо Протасів яр”

• Правозахисний центр ДІЯ

• ГО “Харківський антикорупційний центр”

• ГО “СМАРТ МЕДІА”

• Медійна ініціатива за права людини