Служба безпеки України без порушень прав людини – заява громадських організацій | Центр прав людини ZMINA

Служба безпеки України без порушень прав людини – заява громадських організацій

A+ A-

Громадські організації вітають відкритість процесу підготовки та прогрес тексту  законопроєкту №3196-д про внесення змін до Закону України “Про Службу безпеки України” до другого читання, адже реформа СБУ, органу, який гарантує державну безпеку України, є надзвичайно важливою.

Позитивним кроком є те, що із законопроєкту прибрано положення про досудове зняття з виборів політичних партій та досудове позбавлення ліцензій телеканалів, які дозволяли СБУ втручатись у виборчий процес та обмежувати свободу вираження поглядів без належного судового розгляду, як цього вимагають міжнародні стандарти.

Водночас, ми, громадські організації та незалежні експерти, що підписалися нижче, вчергове наголошуємо на необхідності врахування зауважень, які раніше надходили від громадських організацій у сфері захисту свободи вираження поглядів. 

Ми наголошуємо, що текст законопроєкту має бути доопрацьований з метою усунення низки загроз для прав людини.

  1. Збирання інформації

Поточний текст законопроєкту, опублікований Мар’яною Безуглою, надає СБУ право доступу до будь-яких приладів аудіо- та відеоспостереження та інших матеріальних носіїв інформації за згодою власників або суду. Однак він не містить чіткого обсягу інформації, яку можна обробляти для цілей національної безпеки, а також правил оброблення.

Це створює ризик порушення права на повагу до приватного і сімейного життя, зокрема неправомірного доступу до персональних даних. Адже таке широке право дозволить отримати дані мільйонів користувачів мобільного оператора чи інтернет-провайдера, а також вилучати особисті телефони, фотоапарати, ноутбуки для використання інформації на них. 

Крім того, це можна буде зробити без відповідного рішення суду. А як зазначає у своєму висновку Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, велике занепокоєння викликає той факт, що СБУ буде дозволено посилатися на “згоду” осіб. Адже, зіткнувшись із озброєними співробітниками СБУ, люди, найімовірніше, не будуть відмовляти в наданні згоди. 

  1. Зняття інформації з телекомунікаційних мереж

Законопроєкт дозволяє СБУ за рішенням суду знімати інформацію з телекомунікаційних мереж та електронних інформаційних мереж (зокрема, інформацію про абонента, телекомунікаційні послуги, їхню тривалість, зміст), однак не визначає процедури зняття інформації. До того ж у проєкті відсутні будь-які гарантії, зокрема те, що інформація має збиратися в мінімально необхідному обсязі й лише з причин, що виправдовують втручання в приватне життя.

Це дозволяє СБУ прослуховувати телефонні розмови, перехоплювати електронні комунікації без жодних обмежень і може призвести до порушення права на повагу до приватного і сімейного життя.

  1. Процедура блокування сайтів

Законопроєкт надає СБУ повноваження щодо блокування вебсайтів. Утім, різні норми проєкту, а саме статті 7 та 8-2 Закону України “Про контррозвідувальну діяльність”, передбачають різний перелік підстав для такого блокування.

Попри те що за загальним правилом блокування вебсайтів відбувається за рішенням суду, згадана вище неузгодженість, а також можливість ухвалення рішення про блокування сайту на сім днів одноосібно уповноваженим заступником голови апеляційного суду створюють ризики позасудового блокування сайтів, неприпустимого в демократичному суспільстві.

Крім того, ця норма не враховує гарантій пропорційності та необхідності перед блокуванням сайту спробувати обмежити доступ до шкідливого контенту, а не до ресурсу загалом. Також не передбачено гарантій залучення до відповідного процесу представників ресурсу, який блокується, що є вимогою до подібних процедур, зазначеною Європейським судом з прав людини в серії справ щодо блокувань у Росії влітку 2020 року.

  1. Прозорість та відкритість діяльності

Поточний текст законопроєкту не зобов’язує СБУ дотримуватися положень Закону України “Про доступ до публічної інформації”, зокрема під час зарахування публічної інформації до інформації з обмеженим доступом (застосування трискладового тесту). Це дозволяє СБУ засекречувати будь-яку інформацію стосовно своєї діяльності на власний розсуд і порушує право громадськості на доступ до публічної інформації

Крім цього, у законопроєкті відсутні гарантії відкритості декларацій про майновий стан керівництва СБУ, що, зважаючи на їхній публічний статус та високі корупційні ризики їхньої діяльності, не може бути виправданим.

  1. Механізми нагляду за діяльністю СБУ

Законопроєкт не передбачає незалежного дієвого механізму нагляду за діяльністю СБУ, зокрема належного громадського контролю та участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики у сфері державної безпеки. А відсутність належної системи нагляду та контролю збільшує ризик зловживань і порушень прав людини. 

Перелічені ризики свідчать про загрозу правам та свободам людини, зокрема свободі вираження поглядів та праву на повагу до приватного і сімейного життя.

Зважаючи на це, громадські організації та незалежні експерти, що підписалися нижче, закликають авторів законопроєкту усунути недоліки в проєкті закону № 3196-д “Про внесення змін до Закону України “Про Службу безпеки України”, щоб він відповідав міжнародним стандартам захисту приватності та свободи вираження поглядів, і готові надати текстуальні пропозиції щодо покращення тексту законопроєкту.

Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ)

Лабораторія цифрової безпеки

Платформа прав людини

Тренінгово-консультаційний центр з доступу до інформації

Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції в Україні (ACREC)

Інститут масової інформації

Український інститут з прав людини

Центр прав людини ZMINA

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр Громадянських Свобод

Микола Костинян, консультант з цифрової безпеки

Антикорупційний штаб

ГО “Центр журналістських розслідувань “Сила правди”

ГО “Юридична сотня”

ГО “Лабораторія демократичних трансформацій”