Спецтрибунал щодо агресії РФ стане частиною системи міжнародної відповідальності — Онисія Синюк

19 травня 2026 року керівниця аналітичного напрямку Центр прав людини ZMINA Онисія Синюк стала гостею етеру програми “Друга кава” на Радіо Київ 98 FM. Під час розмови йшлося про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та останні рішення Ради Європи, які наближають запуск цього механізму відповідальності.

Онисія Синюк

Онисія Синюк пояснила, що Спецтрибунал стане частиною ширшої системи міжнародної відповідальності за злочини, вчинені Росією проти України, а його головна мета — притягнення до відповідальності найвищого військово-політичного керівництва РФ за злочин агресії.

Під час етеру Онисія Синюк також пояснила, чому саме виникла потреба у створенні окремого Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. За її словами, Міжнародний кримінальний суд може розглядати воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид, однак щодо злочину агресії діє інший механізм юрисдикції.

“Коли ми говоримо про злочин агресії, там інший режим юрисдикції Міжнародного кримінального суду. Для того, щоб суд міг розслідувати злочин агресії, потрібно, щоб обидві держави були сторонами Римського статуту та погодилися на відповідні поправки. Саме тому виникла необхідність у створенні окремого трибуналу”, — зазначила вона.

Керівниця аналітичного напрямку ZMINA наголосила, що майбутній трибунал стане частиною ширшої системи міжнародної відповідальності за злочини РФ проти України, а його головним завданням буде притягнення до відповідальності представників найвищого керівництва Росії.

“Злочин агресії — це так званий “лідерський злочин”. Йдеться про осіб, які здатні контролювати або спрямовувати політичні та військові дії держави”, — пояснила Синюк.

За її словами, потенційно йдеться не лише про президента РФ, голову уряду чи міністра закордонних справ. До кола підозрюваних можуть увійти й інші представники російського політичного та військового керівництва, якщо буде доведено їхню причетність до планування або реалізації акту агресії проти України.

Окремо Онисія Синюк звернула увагу на питання заочного правосуддя. Вона зазначила, що українська сторона наполягала на можливості проведення заочних процесів, оскільки Росія навряд чи співпрацюватиме з трибуналом та видаватиме своїх високопосадовців.

“Передбачені були заочні процеси. Єдине обмеження стосується найвищого керівництва держави — чинного голови держави, голови уряду та міністра закордонних справ. Їм можуть оголосити обвинувальний акт, але повний розгляд справи заочно, поки вони перебувають на посаді, неможливий”, — зауважила вона.

Також представниця Центр прав людини ZMINA наголосила на важливості широкої міжнародної підтримки майбутнього трибуналу. За її словами, саме участь держав з різних регіонів світу є ключовою для забезпечення його міжнародної легітимності та уникнення звинувачень у “регіональному” чи політично упередженому правосудді.