Демократія під тиском війни: Тетяна Печончик долучилася до підготовки та презентації щорічного звіту DRI про стан демократичних інститутів в Україні
26 травня 2026 року голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик долучилася до презентації щорічного звіту “Огляд демократичних інститутів України під час війни — 2025”, підготовленого Democracy Reporting International (DRI) у партнерстві з Центром політико-правових реформ (ЦППР) та Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ.

Тетяна Печончик є однією зі співавторок звіту. Центр прав людини ZMINA також долучився до підготовки розділу, присвяченого правам людини, діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та становищу правозахисників в Україні. Аналіз ґрунтується, зокрема, на дослідницькій і моніторинговій роботі ZMINA щодо переслідування правозахисників та активістів громадянського суспільства.
Захід відбувся у гібридному форматі в EuropeanHub та став платформою для фахової дискусії між експертами, представниками органів державної влади, громадянського суспільства та міжнародних партнерів. Під час презентації автори представили ключові висновки дослідження, присвяченого трансформації української демократії в умовах п’ятого року повномасштабної війни.
Модерувала дискусію виконавча директорка Коаліції РПР Ольга Лимар. Вона наголосила на важливості продовження демократичних реформ навіть в умовах воєнного стану.
“Україну підтримують як демократичну державу. Тому для нас дуже важливо, щоб попри обмеження воєнного стану, ми не лише зберігали демократію, але й показували прогрес, зокрема в контексті нашого євроінтеграційного шляху”, — зазначила вона.
Директор офісу DRI в Україні Станіслав Лячинський підкреслив масштаб проведеної аналітичної роботи. За його словами, над 128-сторінковим документом десятки експертів працювали майже п’ять місяців, аналізуючи те, як українська демократія трансформується та реагує на виклики п’ятого року повномасштабної війни.
Упорядниця звіту, проєктна менеджерка DRI в Україні Олеся Мигаль наголосила, що під час підготовки документа автори оцінювали не лише формальне ухвалення рішень чи законів, а й те, як на практиці працюють механізми стримувань і противаг, інституційна незалежність та підзвітність.

Під час дискусії координаторка напряму “Європейська інтеграція” ЦППР Вікторія Мельник звернула увагу на дисбаланс у “владному трикутнику” та необхідність посилення інституційної спроможності уряду і парламенту. Експертка ЦППР Ірина Шостак зауважила, що Верховна Рада, попри війну, продовжує безперервну роботу, а серед позитивних змін відзначила відновлення трансляцій парламентських засідань і відкритості парламенту для медіа та громадськості.
Окрему увагу під час заходу приділили питанням прав людини та стану демократичних гарантій в умовах війни.
Тетяна Печончик представила розділ звіту, присвячений правам людини та механізмам їхнього захисту. Вона наголосила, що одним із ключових досягнень 2025 року став запуск Офісу Військового омбудсмана після ухвалення відповідного закону парламентом.
“Таким чином на державному рівні уперше було визнано потребу спеціалізованого механізму для військовослужбовців, яких в Україні близько мільйона і які дуже вразливі до порушень їхніх прав в силу різних обмежень і закритості системи, в якій вони знаходяться”, — зазначила вона.
Водночас очільниця ZMINA звернула увагу, що новий механізм не є незалежним і перебуває у вертикалі Президента.
Говорячи про інституцію Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, вона зауважила, що омбудсман зберігає статус “А” відповідно до Паризьких принципів ООН, які визначають стандарти незалежності національних правозахисних інституцій. За її словами, у 2025 році кількість звернень до Омбудсмана зросла на 24%, так само збільшуються фінансування та штат інституції. Водночас на законодавчому рівні залишаються ризики політичного усунення Уповноваженого з посади, а процедура його обрання досі не передбачає участі громадськості та правозахисних організацій.

Заступниця директорки Центру демократії та верховенства права Анна Ісічко під час обговорення наголосила, що в умовах війни громадянське суспільство залишається одним із ключових чинників підтримки демократичної стійкості та суспільного контролю за владою.
У звіті окремо наголошується, що захист прав людини в Україні продовжує розвиватися під подвійним тиском повномасштабної війни та тривалого воєнного стану. Серед пріоритетів автори називають посилення незалежності інституції Військового омбудсмана, реформування інституту Уповноваженого Верховної Ради з прав людини відповідно до міжнародних стандартів, а також захист правозахисників та узгодження державної політики у сфері прав людини із зобов’язаннями України в межах процесу вступу до ЄС.
Ознайомитися зі звітом за 2025 рік можна тут.
Нагадаємо, що минулого року DRI також презентувала дослідження про стан демократичних інститутів в умовах війни за участі представників громадянського суспільства та правозахисної спільноти, зокрема і ZMINA. Тоді Тетяна Печончик звертала увагу, що у правозахисному блоці звіту основний акцент був зроблений на діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини як ключової інституції у сфері захисту прав людини. Серед позитивних тенденцій голова правління ZMINA відзначала зростання кількості звернень до Омбудсмана, а також посилення регіональної мережі представництв Уповноваженого.