Десятиріччя спротиву окупації Криму: ZMINA провела адвокаційні заходи у Брюсселі

26 лютого, на День кримського спротиву російській окупації, ZMINA разом із трьома іншими організаціями-учасницями Дому прав людини Крим провели у Брюсселі серію заходів та зустрічей, щоб нагадати міжнародній спільноті та українській громаді про десятиріччя російської окупації Криму та десятиріччя опору.

Зокрема, організації у співпраці із Представництвом України при ЄС та КримSOS провели захід “10 років спротиву. Порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права в тимчасово окупованому Криму” за підтримки Коаліції “Україна. П’ята ранку”. Подія відбулась у Європейському комітеті регіонів і зібрала представників євроінституцій та іноземних країн.

Захід відкрила Еміне Джеппар, заступниця міністра закордонних справ України: “Росія систематично і грубо порушує норми міжнародного гуманітарного права стосовно українських військовополонених і цивільного населення, включно з дітьми. Вона скоює воєнні злочини, злочини проти людяності та злочин геноциду”.

Джеппар додала, що боїться “впізнати ще одне знайоме ім’я у списку жертв Росії” ,й нагадала про нещодавні арешти своїх друзів – правозахисниці й журналістки Лутфіє Зудієвої та адвоката політв’язнів Еміля Кубердінова.

Фото: Еміне Джеппар

Заступниця представниці президента України у Криму Ольга Куришко зазначила, що із 2014 року Крим перетворився на “гральний майданчик”, звідки злочини згодом “копіюються, множаться й використовуються” на новоокупованих територіях.

“Ці практики включають порушення прав людини, викрадення, катування, незаконне утримання під вартою, вбивства активістів і депортацію українських дітей”, – зазначила Куришко.

Посол України при Європейському Союзі Всеволод Ченцов наголосив, що “цей урок потрібно вивчити” не лише для того, щоб “зрозуміти правду про окупацію Криму”, а й для того, щоб “розуміти, як поводитися з Росією”.

Євродепутатка Анна Фотига, яка також є менторкою політичного бранця Сервера Мустафаєва, заявила, що її бачення всього періоду з 2014 року включає “довгий список наших помилок”.

“Ми повинні бути послідовними і принциповими, щоб протистояти таким порушенням. За більшої співпраці та рішучих заходів з боку міжнародного співтовариства ми б уникли багатьох із цих жорстокостей”, – наголосила Анна Фотига.

Після вступних слів учасники заходу подивилися відео від Ukraїner про 10 років опору і перейшли до дискусії. Мова йшла про порушення прав людини на території тимчасово окупованого півострова.

Зокрема, менеджерка з міжнародної адвокації Центру прав людини ZMINA Тетяна Жукова розповіла про відсутність свободи слова і переслідування журналістів. Лише в перший рік окупації було закрито 88% кримських медіа, а доступ до материкових українських видань було заблоковано.

“Незалежні журналісти стали мішенню залякувань зі сторони окупаційної “влади”. ZMINA зафіксувала 162 випадки переслідувань журналістів і блогерів у 2022-2023 роках. Крім цього, наразі принаймі 15 кримських журналістів ув’язнені з політичних мотивів – більшість із них були незаконно етаповані на територію РФ, а також їх утримують у нелюдських умовах і не надають меддопомогу, – зазначила Жукова. – До прикладу, Нарімана Джеляла було етаповано до Красноярського краю – за понад 5 тис. км від домівки; Амет Сулейманов має проблеми із серцем і потребує термінової операції; Ірина Данилович втратила слух на ліве вухо в ув’язненні”.

Фото: Тетяна Жукова та Ірина Баран

Ірина Баран із Кримської правозахисної групи додала, що через ненадання медичної допомоги померло двоє кримських політичних бранців – Костянтин Ширінг і Джеміль Гафаров.

Вона також зазначила про масштабність переслідувань на півострові з часів початку окупації: “Ми задокументували 84 тис. так званих “судових засідань” у політичних процесах. Було зафіксовано понад 1,4 тис. жертв політичних і релігійних переслідувань. Показово, що 26 квітня 2023 року «суддя» «Київського райсуду» Сімферополя Валентина Каминіна винесла рішення про штраф у розмірі 30 тис. рублів за публікацію прапора України з написом «Мирне небо» в соціальній мережі Instagram”.

Вона додала, що наразі щонайменше 200 громадян України з Криму ув’язнені за сфабрикованими політично мотивованими справами.

“Кожні три дні в окупованому Криму викрадають людей і звинувачують у співпраці з українською розвідкою чи армією. Щодня одного кримчанина затримують за пости в соцмережах, українські пісні чи манікюр кольору українського прапора. Кожні кілька годин щонайменше 140 цивільних заручників і політв’язнів піддаються нелюдському поводженню в пенітенціарних установах”, — заявила Сабіна Ільяс із Крим-SOS.

Вона наголосила, що РФ продовжує репресії проти адвокатів, які захищають жертв політично мотивованих переслідувань. Зокрема, 15 лютого 2024 року окупанти затримали адвоката Еміля Курбедінова.

Фото: Сабіна Ельяс, Нора Вегофсітс та Дарина Підгорна

Представниця Центру громадянської просвіти “Альменда” Марія Суляліна підняла тему індоктринації дітей: “У Криму зараз проживає 503 965 дітей, з них 285 963 шкільного віку. Вся освітня система з перших днів окупації була переведена на російські стандарти. Якщо станом на 2014 рік українську мову вивчали 100% дітей у закладах загальної середньої освіти, то станом на 2023-2024 роки, лише 1,2% дітей вивчають українську у позаурочний час”.

Суляліна наголосила, що навчальна програма заперечує існування незалежної України, виправдовує легітимність збройної агресії Росії та створює ворожий образ країн Заходу. Крім цього, зросла кількість кадетських класів: у 2016 році у Криму їх було 12, а на початок 2023 навчального року – вже 191.

Під час дискусії була піднята й тема незаконного привласнення об’єктів культурної спадщини України, умисного руйнування пам’яток і проведення незаконних археологічних розкопок.

Дарина Підгорна із Регіонального центру прав людини розповіла: “РФ привласнила 12 612 пам’яток національного та місцевого значення, майно 773 бібліотек, 26 музеїв, 5 історико-культурних заповідників, де зберігалося 1 247 360 музейних об’єктів. Крім того, багато пам’яток було зруйновано через будівництво інфраструктури – до прикладу, при будівництві Таврійського шосе та Керченського мосту було знесено понад 90 історичних об’єктів та вивезено понад 1 млн артефактів”.

Та попри намагання окупаційної “влади” залякати жителів півострова і стерти їхню ідентичність, Крим продовжує спротив. Рухи “Жовта стрічка” і “Зла мавка” діють на окупованій території, як і “Кримська бойова чайка” та “Атеш”. Кримська солідарність підтримує жертв політичних репресій.

Відомо і про безліч індивідуальних випадків опору: український художник Богдан Зіза облив синьо-жовтою фарбою будівлю міської адміністрації Євпаторії, за що був засуджений до 15 років ув’язнення; Леніє Умерова на знак свого спротиву відмовилась від примусової паспортизації і при перетині кордону була єдиною особою в автобусі з українським паспортом – за це її затримали і зараз дівчині загрожує до 20 років ув’язнення за “шпіонаж”.

Експертки закликали слухачів до дій: підтримки політичних бранців і їхніх сімей, а також ініціатив спротиву і медіа з окупованих територій; впровадження санкцій; створення механізму звільнення українських цивільних з російського ув’язнення й полону; написання листів до вільного Криму; надання Україні зброї для деокупації територій і забезпечення на них дотримання стандартів прав людини і міжнародного права.

Після обговорення учасники перейшли до інавгурації виставки U(Crime)A, створеної КримSOS за підтримки платформи ARTIф для висвітлення злочинів, які відбувалися на півострові з 2014 року й до зараз.

Організації-учасниці Дому прав людини Крим за підтримки Ukrainian Voices RC показали фільм “Наріман: голос Криму” про журналіста, активіста і заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла. Вони також відкрили виставку “Історії з окупованого Криму” та провели дискусію про десятиліття окупації Криму із українською громадою в Бельгії.

Крім цього, предстаниця ZMINA долучилася до проведення маршу солідарності “Єдині у підтримці України”, який зібрав біля 7 тисяч осіб. Він був організований організаціями Promote Ukraine та Ukrainian Voices RC.

***

Поїздка правозахисників до Брюсселю була проведена у співпраці з Регіональним центром прав людини за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди.