Регіональна мережа Омбудсмана навчалася протидіяти мові ворожнечі: онлайн-курс від ZMINA

A+ A-

Наприкінці травня завершився онлайн-курс “Мова ворожнечі: розуміння, розпізнання та протидія”, яку розробляв і впроваджував у життя Центр прав людини ZMINA за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні. Упродовж 10 вебінарів учасники й учасниці регіональної мережі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини опановували проблематику мови ворожнечі, фіксували ці прояви в місцевих ЗМІ, соціальних мережах, навчалися вчасно й коректно на них реагувати.

Ідея проведення цього курсу виникла внаслідок пандемії коронавірусної інфеції (COVID-19) й безпрецедентних карантинних заходів, що сприяло підвищенню рівня напруги, повідомлень, які містили мову ворожнечі, а почасти й агресії в Україні.

“COVID-19 спричинив не лише кризу у сфері охорони здоров’я, соціальну та економічну кризи, а й у сфері прав людини. Сьогодні з’являються нові правозахисні виклики та загострюються старі проблеми, тому важливо швидко реагувати на них та діяти на випередження. Під час пандемії найбільше потерпають від кризи вразливі групи. Ми маємо об’єднувати зусилля, аби нікого не залишити осторонь”, – прокоментувала керівниця групи з прав людини, координаторка проєкту ПРООН в Україні Світлана Колишко.

Справді, від пандемії COVID-19 потерпали як “традиційні” вразливі групи, зокрема, роми, внутрішньо переміщені особи, представники ЛГБТІК-спільноти, так і зовсім “нові”. Йдеться про українців, які поверталися з-за кордону, мешканців окупованих територій – Криму та Донбасу, представників тих країн, у яких зафіксований найвищий рівень захворюваності на COVID-19 – Китай, Італія, Іран, США та інших, інфікованих коронавірусом українців та членів їх родин.

За браком достатньої, зрозумілої та простої інформації про новий вірус надмірні заходи безпеки з боку уряду, без адекватного пояснення, здебільшого провокували страх і розпач серед населення. Нерідко люди починали шукати “винних” у тих, хто захворів. Сумним прикладом стали Чернівці, у мешканців якого вперше був виявлений коронавірус в Україні, або Нові Санжари, коли розгніваний натовп людей накинувся на автобус евакуйованих пасажирів, яких привезли з Китаю.

“Здебільшого подібні випадки ставалися у невеликих населених пунктах, райцентрах і обласних центрах, отже, там і була найперша потреба фіксувати і зупиняти мову ворожнечі. В Україні діє регіональна мережа координаторів взаємодії з громадськістю Уповноваженого з прав людини та низка представництв. Саме вони могли б виступити тією силою, “здоровим глуздом”, який би вчасно міг реагувати на прояви мови ворожнечі”, — наголосила координаторка курсу, представниця Центру прав людини ZMINA Ірина Виртосу.

Серед лекторів курсу були Максим Буткевич (Проєкт “Без кордонів”), Ірина Федорович (Центр “Соціальна дія”), Олександр Верховський (Інформаційно-аналітичний центр “Сова”), Яна Салахова (Конгрес національних громад України), Ірина Сєдова (Кримська правозахисна група), Альона Луньова (Центр прав людини ZMINA), В’ячеслав Ліхачов (Група моніторингу прав національних меншин), Зола Кондур (Ромський фонд “Чіріклі”, посланниця толерантності ПРООН), Олена Шевченко (ГО “Інсайт”).

По завершенню курсу учасники та учасниці отримали від експертів курсу інструментарій моніторингу мови ворожнечі та рекомендації, якими вони зможуть послуговуватися в подальшій роботі.

Курс з мови ворожнечі впроваджувався Центром прав людини ZMINA за підтримки проєкту ПРООН “Права людини для України” за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.