У Вінниці студенти обговорювали історію кримськотатарського народу та його життя в окупації

A+ A-

26 лютого до Дня спротиву окупації Криму організація “Українські Студенти за Свободу” разом із Радою студентського самоврядування Вінницького Національного Медичного Університету ім. Пирогова провели “Вечір Криму”. Центр прав людини ZMINA був запрошений на захід також, щоб розповісти про боротьбу кримськотатарського народу.

Вікторія Нестеренко

Під час заходу говорили про історію кримських татар, мову та культуру, спротив і боротьбу за вільний Крим. Студенти також подивилися документальний фільм про життя кримських татар, яким довелося покинути рідний Крим і шукати кращого життя за кордоном. 

Крім того, Центр прав людини ZMINA у холі Університету представив фотовиставку “Історії з окупованого Криму” українських фотожурналістів Аліни Смутко, Альони Савчук і Тараса Ібрагімова, які впродовж декількох років фіксували життя кримських татар в умовах окупації. За це авторам заборонили в’їзд на територію Кримського півострова та РФ на термін від 10 до 35 років. 

Авторами виставки є ZMINA та Представництво президента України в Автономній Республіці Крим. Раніше виставку презентували у декількох містах України та за кордоном.

Також під час зустрічі зі студентами менеджерка проєктів ZMINA Вікторія Нестеренко провела акцію підтримки політичних вʼязнів “Листи до вільного Криму”. 

Акція “Листи до вільного Криму” заохочує українців та жителів інших країн надсилати листи підтримки кримським політв’язням, яких незаконно утримує Росія. За даними Представництва президента України в АР Крим, станом на 19 лютого 2024 року Росія тримає в неволі 208 кримських політв’язнів, 125 з них – кримські татари.

“Ініціатива написання листів політвʼязням виникла багато років тому і є потужним інструментом підтримки наших співгромадян, які, на жаль, зараз перебувають у місцях позбавлення волі в окупованому Криму та на території РФ”, — розповіла Вікторія Нестеренко. 

Вона додала, що у тюрмах бранці часто перебувають в жахливих умовах: тортури, нелюдське ставлення, відсутність медичної допомоги, одиночні камери, штрафні ізолятори, заборона на спілкування з рідними:

“Усі ці умови створюються, аби людина почувалася пригніченою і не відчувала свободи ані фізично, ані морально. Отримуючи листи, вони розуміють, що суспільство памʼятає про них і чекає вдома”.

Фото надані організацією Українські Студенти за Свободу

Інструкцію з написання листів можна знайти за посиланням. Під час написання листа, будь ласка, вкажіть, кому з політичних в’язнів ви його хочете його адресувати. Дізнатися перелік політв’язнів та відстежити місце їхнього утримання можна на мапі за посиланням.