Листи до вільного Криму: українців закликають писати листи бранцям Кремля

A+ A-

З 19 лютого до 19 травня 2024 року включно в Україні та за кордоном триватиме ініціатива “Листи до вільного Криму”. Кампанія заохочує українців та жителів інших країн надсилати листи підтримки кримським політв’язням, яких незаконно утримує Росія.

Про це 19 лютого, в день старту акції, під час пресконференції в Києві повідомили організатори – Представництво президента України в Автономній Республіці Крим, Український ПЕН, Центр прав людини ZMINA та Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Метою ініціативи “Листи до вільного Криму” є нагадати суспільству про українських бранців Кремля, а політв’язням – що ними цікавляться та про них турбуються. Ці листи є також меседжем для адміністрацій в’язниць про те, що кожен громадянин України є важливим і суспільство стежить за умовами їхнього утримання

За даними Представництва президента України в АР Крим, станом на 19 лютого 2024 року Росія тримає в неволі 208 кримських політв’язнів, 125 з них – кримські татари.

“Протягом двох років повномасштабної війни кількість політв’язнів значно зросла завдяки громадянам України, викраденим росіянами з Херсонщини та Запоріжжя, яких після “підвалів” перевозили до окупованого Криму (а декого вже й до Росії). Ми також знаємо про понад 670 випадків притягнення до відповідальності жителів Криму за так звану “дискредитацію” збройних сил РФ. Український півострів активно бореться, і 10 років життя в російській пропаганді не завадили кримчанам у цьому”, – розповіла Анна Ситнікова, головна консультантка Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Представництва президента України в АР Крим.

Організатори закликають писати листи бранцям Кремля, адже їх ув’язнено за проукраїнську позицію, за активний спротив російській окупації та боротьбу за вільний Крим. Часто бранці перебувають у нелюдських умовах тримання, де їм відмовляють навіть у медичній допомозі, через що вони помирають.

Олексій Ільницький, Вікторія Нестеренко, Анна Ситнікова та Лариса Денисенко

“Написати листа – це, мабуть, найпростіше, що ми можемо зробити для політвʼязнів. Проте для них такий жест підтримки є особливо значущим. Нам усім відомо, у яких умовах перебувають політичні в’язні: у місцях несвободи їх катують та піддають нелюдському ставленню, щоб зламати їх. Бранців тримають у штрафних ізоляторах, одиночних камерах, вони обмежені телефонувати додому та бачитися з рідними. Але якщо вони хоч іноді можуть отримати листа, це є неймовірною підтримкою. Так вони розуміють, що їх чекають удома, а їхній спротив не був марним”, – коментує менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко.

Лариса Денисенко, українська письменниця, адвокатка, правозахисниця, амбасадорка політв’язня Ремзі Бекірова, членкиня Виконавчої ради Українського ПЕН, зауважила, що листи бранцям Кремля – це також і підтримка їхніх рідних: 

“Родина, близькі також у цих умовах відчувають ізоляцію. Інші, кого не зачепила несправедливість, часто не знають, що говорити, відчувають безпомічність. Лист підтримки – це вписування в спільний простір розмов, це можливість ось цієї бодай простої дії, а не перебування в гнітючій бездіяльності”.

Олексій Ільницький, заступник директора Політичного департаменту Міністерства закордонних справ, зазначив, що цю кампанію оголошено напередодні відзначення трьох сумних дат в історії України: 10-річчя початку війни Росії проти України, другої річниці повномасштабного вторгнення та Дня спротиву окупації Криму. Ільницький додав, що МЗС сприяє звільненню українських громадян через дипломатичний тиск та адвокацію, запровадження міжнародних санкцій, проведення міжнародних кампаній солідарності.

Охочі можуть надсилати листи на фізичну адресу або онлайн з 19 лютого до 19 травня включно:

Поштова адреса (надсилання за кошти відправника): Центр інформації про права людини, а/с В-539, м. Київ, 01001.

Email: Free.CrimeaUA@gmail.com.

Інструкцію з написання листів можна знайти за посиланням. Під час написання листа, будь ласка, вкажіть, кому з політичних в’язнів ви його адресуєте. Дізнатися перелік політв’язнів та відстежити поточне місце їхнього утримання можна на мапі за посиланням.

Якщо ви плануєте надсилати листи з-за кордону, можете відправляти напряму до Російської Федерації (листи до окупованого Криму не можуть дійти). Пам’ятайте, що ваш лист має бути російською мовою, підпис адресата й адресанта краще зробити також російською мовою, але можна написати й мовою країни, з якої ви надсилаєте. Адресу для надсилання листів ви також зможете знайти на мапі, згаданій вище.

Організатори ініціативи: Представництво президента України в Автономній Республіці Крим, Український ПЕН, Центр прав людини ZMINA, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. 

Дивіться відео з пресконференції за посиланням.