Як держава забезпечує реалізацію прав постраждалих від конфлікту: звіт правозахисників

17 лютого в Києві правозахисники презентували альтернативну доповідь щодо дотримання Україною Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права. У ній проаналізовано дотримання прав осіб, що постраждали внаслідок збройного конфлікту в Україні.

У ці дні в Женеві розпочинається 67-ма сесія Комітету ООН з економічних, соціальних і культурних прав, який розглядатиме сьомий звіт держави Україна щодо виконання нею пакту. Цикл звітування передбачав формування з боку комітету списку питань до України у 2018 році та підготовку державою відповідей на поставлені запитання у 2019 році. Паралельно коаліція організацій, які працюють над проблематикою конфлікту і захистом постраждалих від нього, подала комітету альтернативний звіт.

“Ми зосереджували свою увагу на постраждалих від конфлікту осіб, у такий спосіб підкреслюючи, що ця група потребує окремої уваги і держави, і міжнародної спільноти. І намагалися надати конкретні рекомендації, виконання яких дозволить покращити життя людей і врешті вирішити системні проблеми”, – зауважила Альона Луньова, менеджерка з адвокації Центру прав людини ZMINA.

За словами правової аналітикині благодійного фонду “Право на захист” Анастасії Одінцової, відсутність цілісного бачення та належного фінансування стратегічних напрямів – працевлаштування, задоволення житлових потреб внутрішньо переміщених осіб (ВПО) – призвела до того, що протягом майже шести років ці питання залишаються невирішеними.

“Завдяки активній діяльності громадських організацій на підставі рішення суду у 2018 році було скасовано частину постанови КМУ № 365, яка передбачала перевірки місця проживання переселенців для призначення їм соціальної допомоги чи пенсії. Утім, практика таких перевірок ще й досі збереглася. Також проблемою залишається невиконання численних судових рішень, якими були відновлені пенсії переселенцям після припинення на підставі перевірок місця проживання. Наразі борг щодо таких рішень становить не менш ніж 600 млн гривень”, – зазначила Анастасія Одінцова. 

Анастасія Одінцова

Інтеграція переселенців у місцеві громади – ще одне важливе питання. Попри ухвалення наприкінці 2019 року Виборчого кодексу України, який передбачає можливість участі переселенців у місцевих виборах, ВПО не вважаються членами територіальних громад за місцем свого проживання та не можуть користуватися повністю своїми політичними правами. Але саме політична участь переселенців може стати не тільки аспектом успішності їхньої інтеграції, а й врахуванням ВПО та їхніх потреб у розробленні й реалізації місцевих програм. У цьому переконана юристка Громадського холдингу “Група впливу” Марія Красненко.

Окрему увагу у звіті приділено також мешканцям тимчасово окупованих територій України.

 “Одним із принципів, закладених у пакті, є прогресивність реалізації соціально-економічних прав. Це означає, що Україна має зобов’язання здійснити всі необхідні кроки, щоб мешканці окупованих територій могли реалізувати свої права без дискримінації. Це і доступність документів, і пенсій, і працевлаштування, освіти, соціальних та адміністративних послуг”, – зауважила Ганна Дудінська, юристка благодійного фонду “Stabilization Support Services”.

Актуальними залишаються проблеми, пов’язані із захистом дітей, а саме декларативність статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, та відсутність у державі документа стратегічного рівня.

Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи, зазначила: “Ми окремо звертаємо увагу на наслідки російської мілітаризації дітей у Криму – знищення української ідентичності, неможливість обирати громадянство, масштабну пропаганду служби в збройних силах РФ. Тільки на підконтрольній території діти з Криму можуть отримати українську освіту. Але для таких дітей і досі залишається низка невирішених проблем. Наприклад, отримати свідоцтва про базову середню освіту та повну загальну середню освіту вони можуть лише в тому разі, якщо дитина має намір вступити до університетів України. В інших випадках – ні, а значить, не можуть без цього працевлаштуватися або здобути професійну освіту”.

Ольга Скрипник

В альтернативній доповіді коаліція правозахисників звертається до Комітету ООН з проханням внести до його підсумкових зауважень, зокрема, такі рекомендації:

• розпочати розроблення нової Стратегії інтеграції ВПО на період 2021–2025 років та плану заходів з її виконання;
• розробити національну політику щодо реалізації житлових прав ВПО, яка б стала частиною національної політики інтеграції внутрішньо переміщених осіб, та план заходів з її виконання;
• відокремити отримання пенсії та соціальних виплат, які не пов’язані з внутрішнім переміщенням, від необхідності одержувати довідку про взяття на облік ВПО; 
• запровадити механізм виплат пенсії мешканцям окупованих територій, зокрема маломобільним громадянам та людям з інвалідністю
• розробити концепцію освіти мешканців тимчасово окупованих територій, яка б врахувала особливості здобуття освіти та інше.

Доповідь доступна за посиланням, відео з презентації можна переглянути тут.

Довідка. Авторами альтернативного звіту для ООН “Забезпечення реалізації соціально-економічних прав осіб, що постраждали внаслідок конфлікту в Україні” є експерти громадських організацій “Донбас СОС”, “Крим СОС”, Громадського холдингу “Група впливу”, Центру прав людини ZMINA, Кримської правозахисної групи та благодійних фондів “Право на Захист”, “Восток-СОС” і “Stabilization Support Services”.