Крим у тіні: ZMINA та партнери провели серію адвокаційних виступів на Конференції з людського виміру ОБСЄ
28 вересня 2022 року правозахисні організації провели панельну дискусію у рамках Варшавської конференції з людського виміру ОБСЄ, щоб висвітлити серйозні порушення прав людини в тимчасово окупованому Криму, затьмарені величезною кількістю звірств вчинених Російською Федерацією на материковій Україні. Українські правозахисники також провели кілька адвокаційних зустрічей з дипломатами.
Адвокаційну поїздку до Варшави організував Центр прав людини ZMINA у партнерстві з Кримською правозахисною групою, Центром громадянської просвіти “Альменда”, Нідерландським Гельсінським комітетом, Фундацією домів прав людини, Домом прав людини Крим, Українською Гельсінською спілкою з прав людини та Всесвітньою організацією проти тортур.
Варшавська конференція з людського виміру організована під егідою головування Польщі в ОБСЄ у зв’язку з тим, що Російська Федерація як держава-учасниця ОБСЄ наклала вето на щорічну зустріч БДІПЛ з людського виміру.
Ще до нової хвилі російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року українські та міжнародні правозахисні організації повідомляли про серйозні порушення прав людини в окупованому Криму, включаючи насильницькі зникнення, тортури, політично мотивоване переслідування кримських активістів і правозахисників, особливо кримських татар. Глобальні індекси свободи постійно називали окупований Крим територією несвободи, а щорічні резолюції Генеральної Асамблеї ООН вказували на триваючі порушення прав людини на півострові. Однак ситуація в Криму не привернула достатньої міжнародної уваги після поновленого російського вторгнення в Україну.
Впродовж семи місяців нової хвилі російського вторгнення в Україну окупований Крим залишається місцем серйозних порушень прав людини та дедалі більшої мілітаризації, що проводиться російською владою. Щонайменше 140 громадян України були позбавлені волі через політично вмотивовані кримінальні переслідування. В окупованому Криму продовжують застосовуватися все більш драконівські закони, що обмежують свободу ЗМІ та свободу зібрань, об’єднань і вираження думок у Росії.
Панельна дискусія надала можливість організаціям громадянського суспільства представити нові ґрунтовні дослідженнями та задокументовані порушення прав людини в Криму, включаючи триваючі політичні переслідування, а також наслідки зростаючої мілітаризації півострова для ситуації з правами людини. Під час дискусії було зосереджено увагу на наступних кроках держав-учасниць ОБСЄ щодо підтримки українських правозахисників, громадянського суспільства та громадянської журналістики в Криму, а також на формуванні стратегії деокупації.
Менеджерка з міжнародної адвокації Центру прав людини ZMINA Марія Курінна звернула увагу на безпрецедентний тиск, з яким останнім часом стикаються журналісти. “Багато кримчан, у тому числі громадянські журналісти та активісти Заїр Семедляєв і Ролан Османов, зазнали переслідувань у Криму за висвітлення кількості жертв серед цивільного населення в Україні та засудження військової агресії. Їх затримали, всю техніку конфіскували. Також є задокументовані випадки, коли за такими публікаціями порушували кримінальні справи”, – зазначила Курінна.
Проєктна менеджерка Центру громадянської просвіти “Альменда” Марія Суляліна розповіла про триваючу мілітаризацію дітей в окупованому Криму та залучення дітей до заходів на підтримку війни Росії в Україні. Зокрема, у серпні 2022 року в Криму було проведено низку військово-патріотичних вишколів, де дітей навчали основам військової справи та поводженню зі зброєю.
Левіза Джелялова, дружина політв’язня та першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла, розповіла про безжальні та безпідставні вироки, винесені так званим “Верховним судом Республіки Крим” політв’язням Наріману Джелялу (17 років ув’язнення), Асану Ахтемову (15 років) і Азізу Ахтемову (13 років).
Катерина Єсипенко, дружина політв’язня та кримського журналіста Владислава Єсипенка, повідомила присутнім, що її чоловіка нещодавно засудили до п’яти років позбавлення волі фактично за виконання професійних обов’язків. Єсипенко закликала підтримувати політв’язнів і говорити про них. Вона також підкреслила, що повернути політв’язнів додому може лише військова деокупація, оскільки російське керівництво відмовляється їх звільняти.
Ірина Сєдова, аналітикиня Кримської правозахисної групи, представила дослідження організації щодо мови ворожнечі в російськомовних інтернет-ЗМІ, які регулярно висвітлюють збройний конфлікт між Україною та Російською Федерацією. “Навмисна та зростаюча тенденція до розпалювання мови ненависті та закликів до знищення українців і кримських татар у російських ЗМІ може полягати в закликах до геноциду, а також пояснювати, чому російські збройні сили були такими жорстокими з цивільними в Ірпені, Бучі, Ізюмі, тощо. Варто підкреслити, що заклик до геноциду є злочином, навіть якщо самого геноциду не було здійснено”, – сказала Сєдова.
Марія Курінна зробила додаткову заяву на Варшавській конференції з людського виміру щодо різкого погіршення ситуації з правами людини в Криму. Вона звернула увагу дипломатів держав-учасниць ОБСЄ на політичне переслідування журналістів Ірини Данілович та Вілена Темер’янова, примусову мобілізацію громадян України до ЗС РФ, переслідування адвокатів-правозахисників, насильницькі зникнення та свавільні затримання з фактами катувань, а також суворі вироки винесені кримськотатарським активістам Наріману Джелялу, Азізу Ахтемову та Асану Ахтемову. Курінна закликала ОБСЄ продовжити моніторинг ситуації з правами людини в Криму та включати його результати в регулярні звіти про ситуацію в Україні.
Крім того, Курінна взяла участь у дискусії Ініціативи захисників демократії у якості ключової доповідачки. Захід було організовано з метою залучення громадянського суспільства регіону ОБСЄ до діалогу про те, як військова агресія Росії впливає на регіон та окремі держави.
Центр прав людини ZMINA отримав нагороду Democracy Defender Award від держав-учасниць ОБСЄ у травні 2022 року. Курінна розповіла про нові випадки порушень прав людини та ймовірних військових злочинів, злочинів проти людяності на звільнених територіях Харківщини та новоокупованих територіях, а також у Криму.
Курінна звернулася до ОБСЄ з проханням посилити та розширити списки персональних санкцій за порушення прав людини представниками окупаційної влади в Криму та на материковій частині України.
Посли США, Великої Британії, Нідерландів, Швейцарії, Чорногорії, Швеції та Данії підтвердили підтримку української правозахисної спільноти та українського народу та намір чинити тиск на Російську Федерацію до тих пір, поки всі незаконно утримувані українці не будуть звільнені.
Представниця Центру ZMINA також був спікеркою на панельних дискусіях “Встановлення правди та забезпечення відповідальності: роль журналістів у розкритті порушень прав людини та міжнародних злочинів під час війни” та “Загрози життю та безпеці журналістів, блогерів”, організованих Представником ОБСЄ з питань свободи ЗМІ. Курінна представила задокументовані випадки нападів на редакції місцевих ЗМІ, насильницьких зникнень журналістів, загибелі журналістів з 24 лютого та політичних переслідувань журналістів у тимчасово окупованому Криму.
Курінна розповіла про справу проти Владислава Єсипенка, представила учасникам заходу Катерину Єсипенко, та звернулася до ОБСЄ з проханням надати інформаційну підтримку у приверненні уваги до випадків загроз, нападів та жертв серед журналістів в Україні та тісно співпрацювати з українською правозахисною спільнотою.
Українська делегація правозахисних організацій зустрілася з послами з прав людини Швеції та Фінляндії, а також послами Великобританії, США, Німеччини, Швейцарії, Нідерландів, Польщі, Норвегії та представниками міжнародних організацій, представивши свої звіти та нові висновки та закликавши вимагати звільнення всіх політичних в’язнів та підтримати кампанію з привернення уваги до українців, які зникли безвісти та/або стали жертвами насильницьких зникнень.
Катерина Єсипенко закликала вимагати звільнення всіх незаконно утримуваних і політично переслідуваних журналістів і підтримувати їхні родини. Представництва різних держав-учасниць ОБСЄ зустрілися з Єсипенко і пообіцяли їй продовжувати піднімати справи ув’язнених журналістів на найвищому рівні, включати їхні імена в резолюції та підтримувати родини політв’язнів.
Курінна також виступила на заході ОБСЄ “Документування та аналіз серйозних порушень прав людини задля забезпечення ефективного та неупередженого правосуддя за звірства”, організованому Норвезьким Гельсінкським комітетом. Курінна розповіла про роботу Коаліції “Україна. П’ята ранку”, яка документує воєнні злочини та злочини проти людяності та порушення прав людини з метою притягнення винних до відповідальності. Курінна закликала до створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії та до підтримки моніторингу, документування, розслідування ймовірних військових злочинів та інших міжнародних злочинів.
Довідка: Варшавська конференція з людського виміру ОБСЄ – це 10-денна конференція, присвячена обговоренню стану прав людини та основних свобод у регіоні ОБСЄ. Конференція забезпечує платформу для оцінки виконання зобов’язань у сфері людського виміру та пропонує учасникам можливість представити результати своєї діяльності та обговорити проблеми, які, на їхню думку, потребують негайної уваги міжнародної спільноти. Під час пленарних засідань учасники мають можливість обговорити питання пов’язані із зобов’язаннями держав-учасниць ОБСЄ у сфері людського виміру, а саме таких як: демократичні інститути, верховенство права, толерантність і недискримінація, основні свободи та гуманітарні питання.
