Зарізав баранів для росіян, очолювала “роспочту”: кому загрожує покарання за колабораціонізм

Коли Збройні сили звільняють окуповані території, там починають працювати правоохоронці. Вони повинні встановити, хто сприяв окупаційній владі й допомагав російським військам. Так, під час стабілізаційних заходів виявляють людей, які очолювали окупаційні “міністерства” чи “поліцію”. Однак за колабораціонізм саджають не лише тих, хто працював в окупаційній адміністрації, проводив “референдум” або вчителював за російською програмою.

Притягають до відповідальності й тих, хто, наприклад, приносив росіянам алкоголь чи цигарки. Правозахисники побоюються, що правоохоронці та судді в такий спосіб витрачають ресурси на другорядні справи, поки на них чекає опрацювання понад 40 тисяч воєнних злочинів росіян. 

Колаж: Громадське

Стабілізаційні заходи

Коли росіяни окупували частину Харківщини, до місцевих стали “приходити з обшуками, щоб люди йшли на роботу”. Кілька разів відвідали й 45-річного Олександра. Він просить не називати місто, де живе, бо каже, що тамтешні прихильники “руского міра” можуть спробувати поквитатися.

До вторгнення чоловік працював у пункті прийому металу, з початком окупації залишився без роботи. До того ж під його опікою було четверо дітей. До літа він ніде не працював, а в червні росіяни оголосили, що надалі видаватимуть гуманітарну допомогу тільки працевлаштованим. Тому чоловік погодився працювати слюсарем в окупаційній поліції.

“Грошей немає. Дитячі нам ніхто не платив”, — відповідає він на запитання про те, чому пристав на пропозицію росіян. 

Приблизно півтора місяця Олександр допомагав лагодити сантехніку у відділку та в місті, якщо місцеві подавали таке прохання. 26 липня окупаційна влада затримала його нібито за купівлю краденого велосипеда і посадила на 10 діб. Олександр вважає, що хтось міг його здати: чоловік стверджує, що під час окупації він таємно вивозив поліцейських і тероборонівців, які лишилися в місті. Щойно населений пункт звільнили, Олександр сам поїхав у поліцію і побачив там людину, яку раніше вивіз з окупації.

“Сказали: “Лишайся — звозимо тебе на фільтрацію”, — пригадує чоловік.

У публічній комунікації українська влада намагається відійти від слова “фільтрація”, щоб цей процес не асоціювався з переслідуваннями, які влаштовують російські спецслужби. Натомість опитування місцевих називають стабілізаційними заходами. За даними на вересень, під час стабілізаційних заходів на Харківщині працівники Служби безпеки перевірили приблизно сім тисяч людей. СБУ разом з іншими правоохоронцями опитує місцевих мешканців на всіх деокупованих територіях. Так намагаються встановити людей, які допомагали росіянам під час окупації.

“На Харківщині створили приблизно 21 фільтраційний пункт, — каже радник міністра внутрішніх справ Ростислав Смірнов. — Поліцейські там теж працювали з місцевими. Попередньо збирають доказову базу, спілкуються з цивільними насамперед для того, щоб дізнатися всю інформацію про відомі їм випадки: хто допомагав, хто, можливо, був колаборантом. Також перевіряють, чи немає серед населення переодягнених у цивільне солдатів рф, диверсійно-розвідувальних груп”. 

Радник голови МВС додає, що не всі повідомлення вдається верифікувати, а провадження відкривають лише за підтвердженими фактами колабораціонізму. 

Олександр розповідає, що з поліції його відвезли у стабілізаційний пункт, де він переночував, а наступного дня відвели до слідчого. Чоловік переповідає, що слідчі йому пообіцяли не висувати підозру, якщо через нього нікого не вбили, якщо він нікого не здав.

“Нормально ставилися — набагато краще, ніж росіяни, — говорить Олександр про спілкування з правоохоронцями. — Потім цей слідчий (який проводив допит — ред.) до мене додому приїжджав чотири рази. Цікавився, як до мене ставляться, чи вистачає їжі, чи дають гуманітарку. Цукерок привезли дітям”.

Слідчий приїжджав до Олександра, бо той погодився стати свідком у справах проти найвпливовіших колаборантів міста. Чоловік каже, що йому складно визначити, хто саме повинен бути визнаний колаборантом, але говорить: “Якщо ти сам здався, прийшов і розповів, що нічого серйозного не робив, тебе звільняють від відповідальності”.

Колабораціонізм чи ще ні?

Складнощі у розумінні того, як трактуватимуть колабораціонізм, виникали і в інших людей, які опинилися в окупації. Центр прав людини ZMINA отримує звернення від людей з окупованих територій, які запитують, чи буде їхня діяльність вважатися колабораціонізмом. Як розповідає менеджерка з адвокації центру Альона Луньова, до них зверталися вчителі, лікарі, працівники місцевої влади, казначейства, яке продовжувало виплачувати зарплатню.

“Люди на окупованих територіях так чи інакше змушені взаємодіяти з органами окупаційної влади. Було питання від представників інтернатних закладів, які не були евакуйовані з Харківської області й до того ж відрізані від підконтрольної уряду України території. Одразу постало питання про отримання гуманітарної допомоги від окупаційної адміністрації — фактично йдеться про порятунок життя підопічних цих інтернатних закладів. Їм розтлумачили в їхніх управліннях, що це також колабораційна діяльність”, — розповідає правозахисниця.

Повний матеріал читайте за посиланням.