ZMINA порушила тему насильницьких зникнень та переслідувань на ОБСЄ
18 та 19 березня 2024 року Центр прав людини ZMINA спільно з іншими організаціями-членами Дому прав людини Крим (Кримська правозахисна група, Центр громадянської просвіти “Альменда” та Регіональний центр прав людини) долучилася зустрічі ОБСЄ з питань людського виміру у Відні. Його спільно організували Фонд домів прав людини та Нідерландський Гельсінський комітет. До заходу долучилися понад 50 дипломатів з 28 країн.
Фото: Фонд домів прав людиниУ зустрічі взяли участь не лише представники українського громадянського суспільства, а й громадяни Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Казахстану та Туреччини. Вони провели серію індивідуальних брифінгів щодо нових і поточних тенденцій у сфері прав людини у своїх країнах, а також надали рекомендації іншим державам.
“Починаючи зі збройних конфліктів і закінчуючи жорстокими репресіями проти громадянського суспільства, кілька країн регіону ОБСЄ стикаються з різноманітними серйозними порушеннями правам людини. Подібні обміни є критично важливими, щоб держави могли бути безпосередньо проінформовані та отримати перспективи та рекомендації від правозахисників, які працюють на місцях”, – підкреслила менеджерка з міжнародної адвокації Фонду домів прав людини Нора Вегофсітс.
Фото: Фонд домів прав людиниТетяна Жукова, менеджерка з міжнародної адвокації ZMINA, нагадала, що українські правозахисники порушували питання відсутності свободи слова у тимчасово окупованому Криму, масових переслідувань активістів і ЗМІ, а також практики насильницьких зникнень, свавільних затримань і катувань мирних громадян.
“Перший випадок насильницького зникнення та позасудової страти стався з Решатом Аметовим — кримськотатарським активістом, який вийшов на одиночний пікет проти окупації в березні 2014 року. Його викрали, а потім знайшли вбитим зі слідами тортур на тілі”, – сказала Жукова. “Такі самі схеми викрадення активного населення були виявлені в задокументованих випадках на новоокупованих територіях, що свідчить про системну та методичну політику Російської Федерації, спрямовану на залякування місцевих жителів та примушення їх до співпраці”.
“Залежно від учасників кожної панелі ми могли б адаптувати нашу презентацію. Наприклад, у випадку представлення групи з представником Іспанії – ми могли б підняти справу Марʼяно Гарсіа Калатаюд, громадянина Іспанії, який надавав гуманітарну допомогу в Україні, а зараз перебуває в [російському] полоні”, – додала Наталія Охотнікова дослідниця проекту “Насильницькі зникнення” в ZMINA. “Ми також поширили лист із проханням про міжнародну підтримку від батьків Мар’яни Чечелюк, 24-річної слідчої з Маріуполя, яка два роки провела в російському полоні без наявності жодних звинувачень проти неї. Дівчину катували та відмовляли їй у необхідній медичній допомозі”.
Правозахисники привітали запуск Московського механізму ОБСЄ, який допоможе вивести тему цивільних заручників на міжнародний рівень і наголосили на необхідності розслідувати випадки насильницьких зникнень і свавільних затримань з 2014 року.
Фото: Фонд домів прав людиниКрім того, правозахисники порушили теми виховання та депортації українських дітей Росією та розграбування культурної спадщини з окупованих територій.
“Наразі на окупованих територіях проживає 1 610 970 неповнолітніх, з них щонайменше 615 723 – діти шкільного віку, які щоденно піддаються індоктринації та мілітаризації через систему освіти. Ми бачимо, що головна мета – повне знищення української ідентичності та створення мобілізаційного резерву українських дітей. Щоб зменшити динаміку зростання порушень, важливо притягувати винних до відповідальності та працювати над впровадженням реінтеграційних програм, щоб повернути цим дітям майбутнє”, – розповіла Марія Суляліна з Центру громадянської просвіти “Альменда”.
“Недостатньо висвітлені злочини проти культурної спадщини та ідентичності, які росіяни вчиняють в Україні вже понад 10 років. До них належать навмисне знищення культурної спадщини; незаконні археологічні розкопки; експропріація та розграбування культурних цінностей; переміщення матеріальних цінностей до Російської Федерації з подальшим незаконним вивезенням за кордон”, – зазначила Дарина Підгорна з Регіонального центру прав людини.
Фото: Міккі Кролл / ОБСЄКрім того, Наталія Охотнікова долучилася до дискусії Комітету з людського виміру ОБСЄ щодо насильства над жінками:
“Українські жінки та дівчата, зокрема правозахисниці, волонтерки, журналістки, представниці місцевих громад, перебувають під постійною загрозою викрадень, незаконних арештів і переслідувань як онлайн, так і офлайн через повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке триває і досі. У 2014 році деякі з них виїхали з Криму, Донецької і Луганської областей через погрози та витік особистих даних і фотографій. У 2022 році ситуація з порушенням прав людини різко погіршилася і зараз в Україні немає безпечного місця. Українські жінки стають свідками та зазнають тортур, зокрема, й сексуального насильства, але ніколи не відступають від своїх професійних та громадських обовʼязків”.
Фото: Фонд домів прав людиниУкраїнська делегація громадянського суспільства також звернула увагу міжнародної спільноти на порушення прав людини, воєнні злочини та злочини проти людяності, скоєні росіянами в Україні під час зустрічей з Представництвами ЄС, Ірландії, Франції, Польщі, Чехії та Фінляндії до ОБСЄ.
