В окупованому Криму зросла кількість звинувачень у держзраді чи співпраці з іноземною державою – Тетяна Печончик
Після початку повномасштабної війни в окупованому Криму зросла кількість звинувачень у державній зраді або співпраці з іноземною державою за статтею 275.1 Кримінального кодексу Російської Федерації. Зараз правозахисники фіксують вісім таких справ, а до 2021 року їх не було взагалі.
![](https://zmina.ua/wp-content/uploads/sites/2/2024/06/4k3a3005-scaled-e1719247104116.jpg)
Про це повідомила голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик 24 червня під час Міжнародного форуму Експертної мережі Кримської платформи.
Печончик розповіла, що в перші роки окупації Криму там почали з’являтися політичні в’язні російського режиму:
“Утім, щоб стверджувати про політично мотивоване переслідування, ми мали базувати свої твердження на фактах і наводити докази для міжнародних організацій, які ні тоді, ні зараз не мають доступу до території окупованого Криму. Правозахисні організації фактично були єдиними, хто з великими ризиками, але міг працювати на території Кримського півострова. У 2016–2017 роках ми вирішили зібрати масив доказів з окупаційних судів про те, як порушується право на справедливий суд”.
Правозахисниця зазначила, що в умовах окупації до цього подібного ніхто не робив, тож потрібно було розробити методологію для оцінювання реалізації права на справедливий суд в умовах окупації. Тоді була створена група експертів з України та Молдови, яка розробила унікальну методологію.
“У своїй методології ми спиралися на міжнародні стандарти права на справедливий суд. У 2018 році за результатами цієї роботи був опублікований перший системний аналіз дотримання права на справедливий суд у політично мотивованих справах”, – каже Тетяна Печончик.
![](https://zmina.ua/wp-content/uploads/sites/2/2024/06/4k3a3053-scaled-e1719247016249.jpg)
За її словами, в основу дослідження лягли 174 відвідування окупаційних судів і спостереження за тим, що відбувалося в дев’яти політично мотивованих справах. Це були справи Володимира Балуха, Сулеймана Кадирова, Ігоря Мовенка, Миколи Семени, Ільмі Умерова, Ахтема Чийгоза, “справа 26 лютого” та інші.
У своїй роботі правозахисники перевіряли таку гіпотезу: судова система, яка створена в умовах окупації, не здатна забезпечити ефективного захисту від незаконного переслідування в політично мотивованих процесах, розповідає Печончик. Вона додає: це дослідження стало важливим, бо показало на основі ретельно зібраного масиву даних, що не може бути справедливого суду в політично мотивованих справах в окупаційних судах.
Наразі в Криму введено жовтий рівень терористичної загрози, через що в більшості судів впроваджено заборони на відвідування “відкритих” судових процесів у межах “протидії терористичній загрозі”. У такий спосіб один з базових принципів справедливого суду – відкритість судових процесів – порушується на системному рівні, каже правозахисниця.
“Зараз зросла кількість звинувачень у державній зраді або співпраці з іноземною державою. Від початку 2024 року окупаційні суди почали розгляд справ проти восьми мешканців, хоча до 2021 року таких справ не було взагалі, а у 2021 і 2022 році розглянуто по одній справі за рік. Крім того, Росія судить українських військових за сам факт участі в бойових діях, порушуючи міжнародне гуманітарне право”, – продовжує голова Центру прав людини ZMINA.
Водночас на окупованих частинах Херсонської та Запорізької областей також починає створюватися так звана судова система. Про це zmina.info випустило кілька матеріалів. Читайте їх тут.
![](https://zmina.ua/wp-content/uploads/sites/2/2024/06/4k3a3018-e1719247171233.jpg)
Довідково. Міжнародний форум Експертної мережі Кримської платформи відбувається в Києві 24–25 червня. Головна мета заходу – обговорити широкий спектр проблем, спричинених окупацією Криму та акваторій Чорного й Азовського морів; провести комплексне оцінювання дій експертного середовища, держави Україна та країн-партнерів; сформувати рекомендації щодо точок докладання зусиль та подальших дій задля забезпечення максимально ефективного використання ресурсів експертного середовища.
Серед учасників заходу – представники Експертної мережі Кримської платформи, незалежні експерти, представники державних органів України, міжнародних аналітичних центрів, неурядових організацій, представники дипломатичного корпусу країн – учасниць Міжнародної Кримської платформи та академічної спільноти.