В’язниця за донат. Росія все частіше звинувачує жителів окупації у підтримці ЗСУ
Для того, щоб затримувати українців в окупації і на території РФ, а потім влаштовувати псевдосуди, Росія знаходить найрізноманітніші приводи. Один із таких — звинувачення у підтримці ЗСУ. За останні місяці відомо мінімум про чотири випадки арештів людей, яких підозрюють у фінансуванні армії. Чи можливо уникнути подібних затримань і що робити родичам тих, кого все ж таки заарештували — читайте у статті «Новин Донбасу».
Жителя окупованого Луганська затримали за звинуваченням у грошовій допомозі «Азову». Кадр із відео Слідкому РФРФ звинувачує українців у допомозі ЗСУ все частіше
29 липня Росгвардія повідомила про арешт 25 людей у Запорізькій та Херсонській областях. Вони нібито «збирали та передавали кураторам із ЗСУ відомості про дії підрозділів Міноборони, Росгвардії та МВС Росії, а також здійснювали публічні заклики до терористичної діяльності. Серед фігурантів — учасники та спонсори заборонених організацій». Про те, що ці звинувачення безпідставні говорить, як мінімум, фраза про «публічні заклики», адже в окупації відкрито демонструвати свою незгоду з політикою РФ не ризикує ніхто.
Зі звинуваченнями у фінансуванні української армії стикаються жителі всіх окупованих регіонів. Днями Слідком угруповання «ЛНР» опублікував відео арешту луганчанина. Він нібито переказував гроші полку «Азов». У короткому ролику чоловік зізнається у цьому. Ймовірно, це відбувається під примусом. Наприкінці травня так звані медіа угруповання «ЛНР» також повідомляли про арешт луганчанина, який нібито надавав фінансову підтримку «Азову». У мережі опублікували відео досить жорсткого затримання. Силовики зупинили авто, витягли з нього чоловіка, зв’язали йому руки та відвезли до Слідчого комітету. У z-пабликах повідомили, що луганця звинувачували в тому, що він у період з лютого по листопад 2023 року через платформу TikTok нібито здійснив не менше восьми переказів «Азову». На якому етапі суд і який термін інкримінують затриманому невідомо, але найчастіше РФ у таких випадках не скупиться на роки позбавлення волі.
Так сталося з уродженцем міста Сніжне Донецької області Данилом Єфімовим, якого засудили до 12 років колонії суворого режиму. Його історія звертає увагу на себе ще й тому, що юнакові лише 19 років.
Данило Єфімовим. Фото: Перший відділУ середині липня стало відомо, що наприкінці грудня 2023 року Єфімов разом із сім’єю планував летіти до Туреччини. В аеропорту Волгограда хлопець показав прикордонникам свій український паспорт, російського документа він не мав, що спричинило допит. У Єфімова забрали телефон — це вже звичайна процедура під час фільтрації. У застосунку українського банку прикордонники виявили кілька переказів на суму 13 тисяч рублів благодійному фонду Сергія Притули. Але українця спочатку затримали не за це, а нібито за нецензурну лайку, а потім за хуліганство у центрі міста. Хоча наскільки це можливо, якщо Єфімов перебував під арештом — велике питання.
Після цього Данила Єфімова побили просто у кабінеті поліції чоловіки в масках. Вони вимагали, щоб він підписав явку з повинною. Українець відмовився і його заарештували за підозрою у держзраді вже за переказ грошей до фонду Притули. Хлопця доправили до СІЗО Ростова-на-Дону, де він погодився дати свідчення.
Реальна кількість затриманих — невідома
У Центрі прав людини ZMINA кажуть: випадків, коли українців в окупації затримували нібито за фінансування ЗСУ чи якусь іншу підтримку армії — понад 250. Водночас, цю статистику не можна назвати вичерпною, адже ресурси РФ правозахисникам недоступні.
«Ми моніторимо відкриті джерела, сайти російських судів, суди в окупації нічого не дають. Це люди, щодо яких відкрито кримінальні провадження, частини з них уже винесено вироки та люди відбувають покарання. Проблема також у тому, щоб дізнатися місце відбування покарання. Навіть там, де задіяні російські адвокати, часто навіть вони не можуть дізнатися про місце», — коментує керівниця направлення документування воєнних злочинів Центру прав людини ZMINA Єлизавета Сокуренко.
Детальніше — у матеріалі Новин Донбасу
