ZMINA взяла участь у конференції КМЄС “Будуємо мости через правосуддя: подолання наслідків російської агресії”

26 травня в Києві відбулася міжнародна конференція Консультативної місії ЄС (далі – КМЄС) “Будуємо мости через правосуддя: подолання наслідків російської агресії”. Захід став платформою для обговорення між представниками влади, міжнародними та національними експертами можливих підходів до правосуддя у відповідь на масові злочини, скоєні під час збройної агресії Росії проти України.

Конференція охоплювала чотири тематичні панелі. У фокусі дискусій – міжнародні злочини, колаборація, реінтеграція, судові й позасудові механізми, репарації, а також довготривалі процеси відновлення довіри та справедливості.

У першій панелі конференції обговорювали ключові виклики, з якими стикається система правосуддя в умовах війни. У другій панелі конференції за модерації директорки Центру громадянських свобод Олександри Матвійчук – “Інструменти та підходи до правосуддя, спрямованого на подолання наслідків російської агресії” – виступила адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова. У своєму виступі вона акцентувала на відсутності єдиного державного суб’єкта, який би відповідав за формування візії перехідного правосуддя: “Нестача візії призводить до того, що кожен орган влади діє в межах своїх компетенцій так, як вважає за потрібне. Ми не маємо спільних цінностей, на яких базувалася б державна політика щодо тимчасово окупованих територій. Це створює хаотичність та несистемність у підходах”.

Вона також зазначила, що в уряді наразі немає жодної структури, яка б координувала політику перехідного правосуддя після ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

“Це катастрофічна ситуація. Ми потребуємо наявності суб’єкта, відповідального за координацію органів влади у сфері формування та реалізації засад перехідного правосуддя. Це рамка, всередині якої є багато питань. Наприклад, ми маємо 13 законопроєктів про зміну лише однієї статті Кримінального кодексу щодо колабораціонізму – і не маємо жодного зрушення. Але якими мають бути зміни, чого ми хочемо досягти як держава?” – додала адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA.

Альона Луньова закликала до визначення відповідального органу, який матиме мандат на розроблення державної політики щодо деокупації, реінтеграції та перехідного правосуддя, з обов’язковим залученням громадянського суспільства: “Має бути державний орган, який готовий узяти на себе відповідальність і формувати бачення майбутнього України з деокупованими територіями. І громадські організації мають бути частиною цього процесу”.

Під час панелі виступила також Ольга Куришко, постійна представниця президента України в Автономній Республіці Крим, яка наголосила на необхідності якнайшвидшого запуску державних інституцій на деокупованих територіях: “Це питання не лише ефективності, а й довіри. Без функціонування держави відновлення буде неможливим”.

Куришко також підкреслила, що лише 10% дітей, народжених у Криму, мають українські свідоцтва про народження, а для повноцінного відновлення державного управління на півострові після деокупації потрібно щонайменше 16 тисяч службовців.

Представники міжнародних інституцій підкреслювали потребу в інклюзивному, контекстуальному, гендерно чутливому підході до правосуддя, який відповідає стандартам міжнародного права.

У третій панелі обговорювали притягнення до відповідальності за міжнародні злочини, зокрема колабораціонізм, і виклики, пов’язані з великою кількістю справ, навантаженням на систему правосуддя та захистом свідків. Четверта панель була присвячена позасудовим механізмам – люстрації, документуванню, збереженню пам’яті – як інструментам, які мають доповнювати судові процеси та сприяти зціленню суспільства. Учасники багато говорили про Реєстр збитків, потребу цілісної державної стратегії у сфері перехідного правосуддя та те, що Україні нарешті слід визначити єдину політику в цій сфері.

Конференцію організувала Консультативна місія ЄС (КМЄС) з метою окреслити можливе перше бачення національної політики у сфері правосуддя, орієнтованої на потреби постраждалих від агресії, забезпечення справедливості, зцілення суспільства та реінтеграції деокупованих територій.

Фото: EUAM