Медіа в умовах нестабільності: у Києві відбувся нетворкінг для журналістів
У Києві 24 жовтня 2025 року відбувся нетворкінг “Медіа в умовах нестабільності: підтримка, фінансування та мережування”, який організував Центр прав людини ZMINA. До участі долучилися журналісти та представники медіа, що були релоковані з тимчасово окупованих територій або працюють з темою окупації.
Захід став простором для знайомства, обміну досвідом і пошуку рішень у відповідь на виклики, спричинені скороченням грантової підтримки з боку США.
Фокусом обговорення стали практичні підходи до фінансування незалежних медіа, що висвітлюють тему окупації, та налагодження професійних зв’язків між журналістами й громадським сектором.
Під час панельної дискусії “Медіа після скорочення підтримки: які є шляхи підтримки сьогодні?” директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк наголосила, що українські незалежні медіа довели свою стійкість, проте нинішня фінансова криза змушує шукати нові моделі виживання: “Наші медіа пройшли стільки випробувань, що їхнє світло, як у діамантів, може засвітити будь-який міжнародний ринок. Але водночас ми бачимо, що від 8 до 10% редакцій були змушені закритися через фінансову кризу. Переважно це ті, які більш ніж на 90% залежали від грантів”.
За словами Романюк, зараз серед редакцій поширюються гібридні моделі фінансування, які поєднують гранти, рекламу, підписки та внески від спільнот. Однак така багатоканальність вимагає від менеджменту надзусиль і призводить до професійного виснаження.
“Редакційні менеджери змушені одночасно писати грантові заявки, шукати рекламодавців, працювати з аудиторією, вести соцмережі й разом з цим створювати контент. Виснаження — це зараз одна з головних проблем у сфері”, — пояснила Романюк.
Оксана РоманюкПопри труднощі директорка ІМІ закликала редакції не втрачати віри у свою місію та користуватися можливостями нових грантових програм. Вона анонсувала, що ІМІ в грудні розпочне програму субгрантів ЄС — близько 55 грантів на суму до 15 тисяч євро на інституційну підтримку незалежних редакцій.
“Ми переконані, що підтримка українських незалежних медіа — це підтримка демократії в Україні. Без цього Європа не буде стійкою перед загрозами авторитаризму”, — підкреслила Романюк.
Про досвід допомоги журналістам і редакціям, які опинилися в особливо складних умовах, розповіла проєктна менеджерка Львівського медіафоруму Юлія Садова.
Вона наголосила, що багато релокованих редакцій змушені переформатовувати роботу — переходити з друку в цифровий формат, розвивати відеоконтент і соцмережі, щоб не втратити аудиторію.
“Ми бачимо успішні приклади, коли редакції, які ще кілька років тому скептично ставилися до соцмереж, сьогодні створюють потужні ютуб-канали й залучають нових читачів. Це демонструє, що навіть у кризу можна зростати”, — сказала Садова.
Юлія СадоваОкремо вона зупинилася на темі психологічного вигорання, яке переживають журналісти в умовах війни, та розповіла про ретрити в Карпатах, які Львівський медіафорум організовує для представників медіа.
Член Національної спілки журналістів України Олександр Харченко поділився результатами опитування, яке показало, що попри глибоку кризу більшість редакцій шукає шляхи виживання: “Деякі регіональні газети, які ще кілька років тому здавалися приреченими, сьогодні мають тиражі у 20 тисяч примірників і водночас активно розвивають ютуб-канали. Це свідчить: успіх приходить до тих, хто не боїться ламати шаблони”.
Харченко також розповів про центри журналістської солідарності НСЖУ, які діють у кількох регіонах і допомагають релокованим редакціям виходити на грантодавців, отримувати підтримку й відновлювати роботу.
Олександр ХарченкоГолова правління Центру прав людини ZMINA нагадала, що організація з 2014 року системно підтримує медіа, які були вимушено релоковані: “Ми допомагали кримським медіа ще з 2014 року, а після повномасштабного вторгнення розширили цю підтримку. Наш фокус — медіа, що переїхали з окупації, бо для них виклики ще більші: вони втратили не лише ресурси, а й аудиторію”.
Очільниця ZMINA також анонсувала нову грантову програму підтримки для релокованих редакцій, конкурс якої буде оголошено вже в листопаді.
“Нам важливо почути самих журналістів, які зараз у них потреби, що критично необхідно для їхньої стійкості. Ми хочемо, щоб конкурс був справді релевантним і відповідав на ці запити”, — додала вона.
Тетяна ПечончикПечончик також наголосила, що робота медіа на окупованих територіях стає дедалі небезпечнішою: 2024 року Росія визнала ZMINA “небажаною організацією”, що створює ризики для тих, хто співпрацює з нею.
Модерувала дискусію Вікторія Нестеренко, правозахисниця, проєктна менеджерка Центру прав людини ZMINA. Після панельної частини учасники продовжили спілкування в неформальній атмосфері, обмінюючись досвідом і контактами, а також обговорюючи нові ідеї співпраці.
