Від Криму до Африки, Азії та Латинської Америки: головні підсумки Третьої міжнародної конференції “Crimea Global”
17–18 листопада 2025 року у Києві пройшла Третя міжнародна конференція “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South”, яка зібрала понад 200 учасників із понад 12 країн Африки, Азії та Латинської Америки, а також України. До події долучилися дипломати, експерти, урядовці, науковці, журналісти та правозахисники, які говорили про безпекову та гуманітарну ситуацію в Україні, про глобальні виклики і наслідки війни, про шляхи досягнення справедливого миру та відновлення міжнародного порядку. Головною наскрізною темою усієї конференції традиційно став Крим — як символ спротиву російській колоніальній політиці.
Перед початком конференції гості “Crimea Global” розпочали своє знайомство з Україною зі Львову та Харкова, де побачили наслідки російських атак, інфраструктурні рішення для захисту цивільних та проєкти підтримки ветеранів і постраждалих.
Так, у Львові 14 листопада учасники конференції провели зустріч з Андрієм Садовим, міським головою Львова, та його першим заступником Андрієм Москаленком у Львівській міській раді, вшанували пам’ять полеглих захисників України на Полі Почесних Поховань Личаківського цвинтаря та відвідали Національний реабілітаційний центр UNBROKEN та Центр протезування й ортезування.
“Мене глибоко вразила ціна, заплачена українцями, — тисячі молодих людей віддали своє життя, борючись за захист своєї землі. Перебування у просторі, створеному на їхню честь, сильно зворушило мене й змусило усвідомити, що це не просто історія, яку ми чуємо з новин — насправді, тисячі юнаків і дівчат гинуть. І настав час, щоб світ нарешті доклав зусиль, аби зупинити вбивства і припинити окупацію“, — розповіла про свої враження активістка Енні Моді з Демократичної Республіки Конго.
15 листопада учасники вирушили до Харкова, де зустрілися з керівництвом Харківської обласної військової адміністрації, відвідали Північну Салтівку та побачили масштаби руйнувань від російських атак, а також ознайомились із сучасними безпековими рішеннями Харкова і відвідали підземну школу — Коротичанський ліцей. Члени делегації вшанували пам’ять загиблих дітей та поклали іграшки до пам’ятника, що символізує життя, обірване війною.
16 листопада гості конференції “Crimea Global” прибули до Києва, де в Офісі представництва / Кримської платформи відбувся закритий захід у форматі круглого столу “Ukraine’s Resilience in War: Challenges, Responses, and International Support”, який мав на меті продемонструвати міжнародним партнерам стійкість України у протистоянні російській агресії, а також визначити роль міжнародної підтримки. Того дня міжнародні учасники поспілкувалися з представниками українського Уряду, Парламенту, Офісу Президента та Офісу Генпрокурора та обговорили низку питань щодо звільнення та реінтеграції Криму.
Протягом 17-18 листопада у межах вже самої конференції “Crimea Global” відбувались 7 панельних дискусій, мистецький комеморативний вечір “Memoria Orbis: пам’ять тримає світ” та робоча зустріч делегації журналістів з Нігерії, Південно-Африканської Республіки та Єгипту з українськими правозахисниками.
Церемонію відкриття конференції розпочала Постійна Представниця Президента в АР Крим Ольга Куришко.
“Світ не має звикати до війни як до чогось звичного. Будь-яка спроба легітимізувати окупацію є неприйнятною та небезпечною для всього міжнародного порядку. Ми продовжуємо наголошувати, що Крим — це Україна, а боротьба за його деокупацію є частиною глобальної боротьби за справедливість та право кожного народу бути вільним”, — наголосила Постійна Представниця.
Під час конференції іноземні гості, українське громадянське суспільство, експерти й посадовці обговорювали, як зміцнювати співпрацю України з країнами Азії, Африки та Латинської Америки. Вони говорили про сучасні засоби ведення війни проти цивільного населення, вербування Росією бійців із третіх країн, роль медіа під час конфліктів, постать жінок у протистоянні насильству та шляхи позбавлення колоніального сприйняття, яке об’єднує ці країни з Україною.
Учасники відзначали, що Росія має потужний вплив у цих регіонах: вона поширює пропаганду, вербує людей обманними шляхами та підтримує авторитарні режими. Правозахисниця з Киргизстану Лейла Сеїтбек зазначила, що політичний тиск Росії на її країну надзвичайно потужний: “Режими авторитарних країн будуються на основі спільної релігії, ідеології, ідеях врядування та існування політичних еліт, які продовжують красти ресурси власного народу. Вони збагачуються коштом народу і залишаються при владі постійно. Росія ж обіцяє їм можливість постійного знаходження при владі, безкарність, політичну підтримку на міжнародній арені“.
Д-р Прамод Джайсвал розповів, що хоча Непал продовжує підтримувати Україну на найвищому політичному рівні, Росія не припиняє спроб вербування місцевих чоловіків для війни в Україні. Він пояснив, що Росія заманює людей обіцянками високої зарплати, візи та страховки, але “щойно вони потрапляють до РФ, їм пропонують чудову роботу, а потім обманом змушують приєднатися до російської армії”.
Російський вплив також активно поширений у регіоні Латинської Америки. Тому журналіст Ігнасіо Монтес де Ока з Аргентини наголосив на необхідності боротьби з російською, китайською та іранською дезінформацією. Він підкреслив важливість координації зусиль для протидії пропаганді, поширення правдивих фактів та належного інформування людей про війну.
Під час панельних сесій учасники дійшли висновку, що Росія не лише атакує своїх сусідів і поширює нищівний вплив по всьому світу, а й стимулює перегони озброєнь та руйнує міжнародне право. Як зазначила старша аналітикиня ACLED Су Мон Тант із М’янми: “Ми спостерігаємо перегони озброєнь у сфері дронів і систем протиповітряної оборони, але майже не бачимо зусиль щодо впровадження механізмів контролю. У випадку М’янми військові цілеспрямовано атакують цивільне населення, щоб залякати людей і підірвати підтримку сил опору. Ми маємо спільно працювати над пошуком шляхів, які дозволять краще захищати мирних жителів“.
Саме тому Україна має протистояти впливам Росії та кооперуватися зі світом, щоб закрити ці тріщини та створити сильнішу систему спільної безпеки та захисту цивільних. Водночас українське суспільство разом із країнами Азії, Африки та Латинської Америки повинно активно співпрацювати, глибше пізнавати одне одного і будувати стійкий та мирний світ, який базується не лише на спільному досвіді постколоніалізму, а й на спільному прагненні до світлого майбутнього.
Як зазначив журналіст Урія Фанчеллі із Бразилії у своєму виступі: “Один із ключових аспектів полягає в тому, що колоніалізм може встановлювати контакт, але не створює довгострокових стосунків. Україна має виходити за межі колоніальних наративів і демонструвати світу, що прагматична співпраця в різних формах — у продуктовій сфері, у безпеці тощо — є вигіднішою. Потрібно показати світу, що не підтримувати Україну буде їм значно дорожче, ніж підтримувати“.
Впродовж візиту до України іноземні гості мали можливість побачити та відчути втрати і біль українського народу: не лише через обговорення та поїздки регіонами, але й під час комеморативного вечора “Memoria Orbis“. Вони дізналися про представників української культури, які загинули через російську агресію — Вероніку Кожушко, Ярослава Левицького, Давида Чичкана та Іллю Чернілевського. Гості познайомилися з батьками, друзями та коханими полеглих митців і почули меседж, який забрали з собою додому: “Кожна втрата змінює світ. Пам’ять не заповнює порожнечі, але не дає йому розпастися“.
Третя міжнародна конференція “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” завершилася врученням сертифікатів учасникам. Організатори подякували партнерам та міжнародним делегаціям за підтримку України та за посилення глобальної солідарності з українським народом.
Організатори: Представництво президента України в Автономній Республіці Крим / Офіс Кримської платформи, Центр прав людини ZMINA, Медійна ініціатива за права людини.
Партнери: Український інститут, PEN Ukraine, Truth Hounds, Медіацентр “Україна”, Transatlantic Dialogue Center.
Захід організовано за підтримки: Програми “Партнерство за сильну Україну”, Міжнародного фонду “Відродження”, Празького центру громадянського суспільства, Фонду “Аскольд і Дір”, що адмініструється ІСАР “Єднання” та ООН Жінки.
Фото: Представництво президента України в Автономній Республіці Крим
