Професійний розвиток та освітні потреби: у Києві відбувся нетворкінг для журналістів релокованих медіа
У Києві 19 березня 2026 року відбувся нетворкінг для журналістів і представників релокованих медіа, організований Центром прав людини ZMINA. Захід об’єднав учасників навколо обговорення освітніх потреб редакцій та спільного формування майбутніх навчальних програм.
Метою зустрічі було створення відкритого простору для обговорення освітніх запитів медіа, які працюють із темою тимчасово окупованих територій або були релоковані, а також залучення самих журналістів до формування майбутніх тренінгів, семінарів і навчальних ініціатив.
Під час вступної частини учасникам презентували результати опитування щодо потреб у професійному навчанні. Правозахисниця та менеджерка проєктів ZMINA Вікторія Нестеренко відкрила захід і окреслила його ключові завдання.
Аналітикиня ZMINA Нарі Усенко презентувала результати опитування щодо потреб у професійному навчанні, яке охопило 21 релоковане медіа та дозволило системно оцінити їхні виклики й потреби: “Ми акцентували на тому, які потреби є для професійної діяльності медіа і з якими проблемами вони стикаються. Опитування складалося з трьох блоків: загальна інформація про медіа, виклики та потреби”.
Нарі УсенкоСеред ключових викликів, за результатами дослідження, — відсутність стабільного фінансування, втрата матеріально-технічної бази, нестача кадрів, відсутність спільного фізичного простору для команд, професійне вигорання та безпекові ризики. Окремо учасники відзначили складність отримання достовірної інформації з тимчасово окупованих територій і напруження всередині медіаспільноти.
Водночас серед пріоритетних напрямів навчання — аналітика даних і робота з big data, сторітелінг, SMM, журналістика рішень, монетизація та продаж реклами, використання штучного інтелекту, юридична грамотність, OSINT, а також безпекові тренінги й менторські програми для менеджерів редакцій.
“У релокованих медіа часто просто немає ресурсу для навчання. Частина команд втратилася після релокації, і нині невелика кількість людей змушена одночасно створювати контент, підтримувати зв’язок із джерелами на окупованих територіях і забезпечувати роботу редакції”, — Вікторія Нестеренко.
Вікторія Нестеренко, Нарі Усенко, Любов РаковицяОкрему увагу учасники приділили баченню майбутніх освітніх програм для пулу релокованих медіа. Медіаменеджерка, голова ГО DII-Ukraine та Оргкомітету Donbas Media Forum Любов Раковиця наголосила, що попри втому від навчань, вони залишаються критично важливими в умовах постійних криз: “Ми перебуваємо у великій кризі й уже маємо досвід її подолання. Але кризи будуть і далі, і до них потрібно бути підготовленими. Навчання — це обов’язковий елемент цієї підготовки”.
Водночас, за її словами, важливо змінювати підхід до освітніх програм: “Часто навчання повторюються, проводяться для різних рівнів підготовки за однаковими програмами й стають формальністю. Через це вони можуть сприйматися як втрата часу. Тому важливо робити їх більш адаптованими до реальних потреб редакцій”.
Любов РаковицяРаковиця також окремо наголосила на важливості та водночас дефіциті знань із цифрової безпеки: “Релоковані медіа, які працюють з аудиторією на окупованих територіях, є однією з основних мішеней. Водночас у редакціях часто немає ні ресурсів, ні фахівців із цифрової безпеки. Саме тому такі навчання є критично необхідними”.
Під час відкритого мікрофона учасники також наголосили на розриві між теоретичними рекомендаціями та реальними умовами роботи релокованих редакцій. Зокрема, журналістка видання “Точка Сходу” Ганна Дробот зауважила, що більшість релокованих медіа вже працюють на межі своїх ресурсів: “Нам часто кажуть: оптимізуйте процеси, перерозподіліть завдання. Але ми вже зробили це десятки разів. Ми працюємо з тим ресурсом і тим часом, які маємо. Тому важливо, щоб навчання враховували ці реальні умови, а не були відірваними від практики”.
За її словами, редакціям потрібен більш індивідуальний підхід до навчання, який би відповідав конкретним запитам кожного медіа. Окремо журналістка звернула увагу на критичну важливість безпеки — як фізичної, так і цифрової. Вона розповіла, що після початку розслідувань редакції можуть стикатися з тиском і кібератаками: “Коли ми почали займатися розслідуваннями, одразу зіштовхнулися з атаками — перевантаженням серверів, підозрілими повідомленнями, незрозумілими сигналами. Це показало, що безпека — не теоретичне питання, а щоденна необхідність. І нам критично бракує відповідних знань і тренінгів”.
Також вона наголосила на складності роботи з джерелами на тимчасово окупованих територіях: “Люди там не можуть просто вийти на контакт із незнайомими журналістами — це небезпечно. Співпраця можлива лише через особисту довіру, перевірені зв’язки. Випадкових контактів там не буває, бо це може коштувати дуже дорого”.
Ганна ДроботЗавершальна частина заходу була присвячена неформальному нетворкінгу. Очікується, що результати зустрічі стануть основою для формування актуальної програми навчальних заходів, спрямованих на підтримку релокованих медіа, зміцнення їхньої професійної спроможності та посилення професійних зв’язків.
Нагадаємо, що 24 жовтня 2025 року відбувся нетворкінг “Медіа в умовах нестабільності: підтримка, фінансування та мережування”, присвячений викликам, з якими зіткнулися релоковані медіа через скорочення грантової підтримки з боку США.
