Цифрові загрози та російська дезінформація: ZMINA розповіла про виклики для громадянського суспільства в межах ОБСЄ у Відні

12 травня у Відні в межах другого Додаткового засідання ОБСЄ з людського виміру (Supplementary Human Dimension Meeting II) відбулися тематичні панелі та спеціальні заходи, присвячені цифровим загрозам для громадянського суспільства, дезінформації та захисту демократичного простору. Участь у заходах взяли представниці Центру прав людини ZMINA — менеджерка з міжнародної адвокації Тетяна Жукова та юристка програми захисту громадянського суспільства Анастасія Соловйова.

Анастасія Соловйова, Тетяна Жукова

ZMINA організувала спеціальний захід “Цифрові загрози для громадянського суспільства України в умовах війни та трансформації” (“Digital Threats to Civil Society in Ukraine Amid War and Transformation”) у співпраці з Делегацією Європейського Союзу при міжнародних організаціях у Відні, Фондом домів прав людини (Human Rights House Foundation), Нідерландським Гельсінським комітетом, Центром протидії корупції та Лабораторією цифрової безпеки.

Учасники обговорили, як повномасштабна війна Росії проти України створила не лише фізичні, а й масштабні цифрові загрози для активістів, журналістів та правозахисників.

Війна Росії проти України є також цифровою війною

Під час виступу Анастасія Соловйова наголосила, що українське громадянське суспільство працює в умовах постійного цифрового тиску — від кібератак до кампаній онлайн-переслідування: “Ця війна є не лише фізичною — вона також цифрова. Поряд із полем бою Україна постійно стикається з кібертиском, спрямованим проти державних інституцій, медіа, активістів та громадянського суспільства”.

За словами юристки ZMINA, особливо тривожною тенденцією стало системне гендерно зумовлене онлайн-насильство проти журналісток та активісток. Анастасія Соловйова навела результати дослідження ГО “Жінки в медіа”, відповідно до якого 81% опитаних журналісток в Україні стикалися з різними формами цифрового насильства. Йдеться не лише про образи чи тролінг, а про скоординовані кампанії дискредитації, кіберсталкінг, погрози сексуальним та фізичним насильством, маніпуляції з фото і персональними даними.

“Коли журналістів змушують мовчати через страх, залякування та переслідування, суспільство втрачає доступ до незалежної інформації та відкритої суспільної дискусії”, — наголосила представниця ZMINA.

Вона також навела конкретні кейси переслідувань українських журналісток та активісток, зокрема Мартіни Богуславець, Мар’яни Вербовської, Наталії Онисько, Ярослави Вовчак, Ірини Федорів та Олени Мудрої.

Кампанії дискредитації, дипфейки та відсутність ефективного захисту

Журналістка-розслідувачка Олена Мудра під час дискусії розповіла про масштабну кампанію переслідування, якої вона та її колеги зазнали після розслідувань екологічних порушень у Карпатах.

За її словами, атака тривала кілька місяців і включала сотні фейкових публікацій, бот-атаки, змонтовані відео та дипфейки.

“Для дипфейку використали мого сина. Усі ці відео запускали в рекламу. Мій батько дивився на YouTube боксерський поєдинок, коли реклама перервала його і показала одне з таких відео”, — розповіла журналістка.

Мудра додала, що, на жаль, правоохоронні органи в Україні не мають достатньо практики та навичок, щоб ефективно захищати журналістів та активістів від цифрових загроз.

“Все, що я хочу, — це працювати журналісткою-розслідувачкою у своєму регіоні, бо переконана: свобода слова та незалежні медіа дійсно стійкі й сильні тоді, коли мають повноцінну присутність у кожному регіоні своєї країни. Це як лакмусовий папір у демократичному суспільстві. Я вірю, що попри війну та всі інші виклики й ризики, моя країна це збереже”, — підсумувала Мудра.

Дезінформація про “втручання громадянського суспільства у виборчі процеси за кордоном”

Під час заходу учасники також обговорили фішингові атаки, імперсоніфікацію активістів і використання штучного інтелекту для створення дезінформації, до чого часто вдається Російська Федерація. 

Представниця Центру протидії корупції Катерина Пітик розповіла, що організація регулярно стає мішенню російських цифрових атак і кампаній дискредитації. Вона навела приклади цільових фішингових атак із використанням персоналізованих даних, зокрема підроблені листи нібито від державних виконавців із реальними персональними даними та шкідливими посиланнями, а також спроби захоплення акаунтів у месенджерах і подальшої імперсоніфікації представників організації для поширення дезінформації про нібито втручання українського громадянського суспільства у виборчі процеси за кордоном. 

“Навіть найскладніші атаки не завжди досягають мети, але вони демонструють рівень системного тиску, з яким щодня стикається громадянське суспільство”, — підкреслила вона.

Катерина Пітик також зазначила, що цифрові атаки часто поєднуються з юридичним і репутаційним тиском, зокрема SLAPP-позовами та кампаніями дискредитації, і наголосила на важливості готовності організацій до таких викликів.

“Ми працюємо з розумінням, що наші дії можуть бути відстежені, викривлені або використані проти нас. Але це не означає, що ми не повинні бути готовими”, — сказала представниця ЦПК. 

Вона наголосила на важливості регулярного навчання з цифрової безпеки, розвитку партнерств між організаціями та культури довіри, коли команди оперативно повідомляють про інциденти.

“Немає 100% захисту в цифровому середовищі. Важливо швидко та відкрито реагувати на інциденти, повідомляти партнерів і пояснювати, що сталося”, — зазначила Катерина Пітик та додала, що обмін досвідом і підтримка громадянського суспільства є ключовими для підвищення його стійкості до цифрових загроз.

Протидія цифровим загрозам на онлайн-платформах

Анна Людва з Лабораторії цифрової безпеки поділилася випадками атак, тиску й поширення дезінформації через онлайн-платформи. Вона наголосила на важливості ефективного виконання вже наявних зобов’язань платформ на європейському рівні.

“Необхідно запровадити механізми забезпечення виконання, які б стимулювали онлайн-платформи дотримуватися своїх європейських зобов’язань і поза межами ЄС, щоб ефективно протидіяти цифровим загрозам”, — зауважила Анна Людва.

Вона підсумувала, що Російська Федерація має цілий арсенал цифрових інструментів для тиску, переслідувань і дискредитації громадянського суспільства, тож варто об’єднуватись та разом докладати сили до розвитку цифрової безпеки.

Росія веде війну проти самої правди

Крім цього, під час другої основної панелі засідання ОБСЄ з людського виміру “Дезінформація та громадянський простір: наслідки для прав людини та демократії” (“Disinformation and civic space: implications for human rights and democracy”) Тетяна Жукова звернула увагу на те, що Росія використовує дезінформацію як інструмент переслідування українських активістів та журналістів: “Російська Федерація веде війну не лише проти незалежних держав, проти України чи так званого “колективного Заходу”, а й проти свого чи не найбільшого ворога — самої правди”.

Менеджерка з міжнародної адвокації ZMINA нагадала, що на окупованих територіях Росія насамперед знищує свободу слова, переслідує журналістів та активістів, а також поширює пропаганду й мову ненависті.

За її словами, одним із прикладів таких практик є проросійський Telegram-канал “Крымский СМЕРШ”, який публікує персональні дані людей із проукраїнською позицією.

“Цих людей затримують, катують і змушують записувати так звані “відеовибачення”. А тих, хто відмовляється, можуть ув’язнювати”, — зазначила Тетяна Жукова.

Вона також наголосила, що російські пропагандисти та адміністратори таких каналів мають нести відповідальність за підбурювання до переслідувань українців.

“Цей кейс певною мірою перегукується з історією “Радіо тисячі пагорбів” у Руанді, яке свідомо розпалювало геноцид. Так само російські пропагандисти повинні бути притягнуті до відповідальності за підбурювання до переслідування активістів та українців загалом”, — наголосила Тетяна Жукова.

Заклик до міжнародної підтримки громадянського суспільства

Під час третьої панелі “Посилення цифрової стійкості для захисту громадянського простору” (“Strengthening digital resilience for the protection of civic space”) Анастасія Соловйова представила рекомендації міжнародним партнерам щодо підтримки українського громадянського суспільства.

“Публічність, співпраця між громадськими організаціями, увага медіа та міжнародна підтримка залишаються найефективнішими інструментами захисту активістів і протидії тиску”, — зауважила Анастасія Соловйова.

Вона закликала міжнародних партнерів посилити програми захисту активістів, зокрема підтримку правової допомоги, цифрової, фізичної та психологічної безпеки для тих, хто зазнає тиску чи переслідувань. У ZMINA наголошують: цифрові загрози для громадянського суспільства стають дедалі складнішими та агресивнішими, а тому потребують системної відповіді як з боку держави, так і міжнародних партнерів.

Двосторонні зустрічі в межах ОБСЄ

У межах робочої програми представниці ZMINA також провели зустрічі з дипломатами й послами, зокрема і з послом Ірландії при ОБСЄ Браяном Флінном та дипломатом Місії України в ОБСЄ Андрієм Чесноковим під час яких обговорили ситуацію з цифровими загрозами для громадянського суспільства в Україні, переслідування активістів на тимчасово окупованих територіях та необхідність міжнародної підтримки механізмів захисту правозахисників і журналістів. Окрему увагу сторони приділили питанням протидії російській пропаганді та кампаніям дискредитації громадянського суспільства.

Катерина Пітик, Анна Людва, Андрій Чесноков, Анастасія Соловйова, Тетяна Жукова, Олена Мудра

Нагадаємо, що 11 травня у Відні представниці ZMINA взяли участь у передконференційному заході “Тур регіоном ОБСЄ з прав людини”, організованому Фондом домів прав людини та Нідерландським Гельсінським комітетом, а також у першій панелі засідання ОБСЄ з людського виміру, яка була присвячена темі цифрових загроз. 

Довідково

Додаткове засідання ОБСЄ з питань людського виміру — це тематична конференція, яку організовує Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Вона присвячена окремим актуальним питанням у сфері прав людини, демократії та верховенства права. У засіданні беруть участь дипломати держав-учасниць ОБСЄ, представники міжнародних організацій та громадянське суспільство.