Етапування українських політв’язнів РФ можуть кваліфікуватися як воєнні злочини та злочини проти людяності — Вікторія Нестеренко

Правозахисниця, менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко прокоментувала для Суспільне Крим практику етапування українських політичних бранців до віддалених регіонів Росії та її правові наслідки з погляду міжнародного права. Коментар увійшов до матеріалу “Катування на колесах: як Росія етапує українських політв’язнів“, присвяченого умовам перевезення незаконно ув’язнених українців російською пенітенціарною системою.

Вікторія Нестеренко

У публікації журналісти розповідають про кримського художника та політв’язня Богдана Зізу, якого після двох років утримання у в’язниці “Володимирський централ” етапують до Улан-Уде, а також наводять інші випадки багатоетапних перевезень українських бранців на тисячі кілометрів від дому.

Коментуючи механізм таких переміщень, Вікторія Нестеренко пояснила, що до винесення вироку політв’язнів перевозять до судів, уповноважених розглядати відповідні справи, однак етапування можуть продовжуватися і після засудження. За її словами, колонії для відбування покарання визначаються за низкою критеріїв, зокрема статтю ув’язненого, кваліфікацією злочину та наявністю вільних місць.

Водночас правозахисниця наголосила, що російська система правосуддя та виконання покарань щодо українських політв’язнів має ознаки дискримінації.

“Ми розглядали це під час дослідження і визначили, що російська судова система повністю деградована. Сюди входить і механізм відбування покарань політв’язнів. І тут є також ознаки дискримінації громадян України, особливо політичних в’язнів. Тобто ми можемо говорити, що тут є тиск як на самого політв’язня, так і на родину шляхом цих етапувань”, — зазначила Нестеренко.

Окремо менеджерка проєктів ZMINA звернула увагу на міжнародно-правову оцінку таких дій Росії. За її словами, системна практика депортації та перевезення українських політв’язнів із тимчасово окупованих територій до віддалених регіонів РФ може становити серйозне порушення міжнародного гуманітарного права: “Відповідно до міжнародного гуманітарного права, Женевських конвенцій, Римського статуту ці переміщення, етапування, примусові депортації можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини і злочини проти людяності”.

Також Нестеренко зазначила, що з огляду на жорсткі умови перевезення та психологічний тиск під час етапів окремі випадки можуть розглядатися як катування.

У матеріалі Суспільного Крим також наведені коментарі сестри Богдана Зізи Олександри Баркової та менеджерки Кримськотатарського ресурсного центру Зареми Барієвої. Вони розповіли про багатотижневі перевезення українських бранців через численні транзитні СІЗО, відсутність належної медичної допомоги, обмеження доступу до води та їжі, переповнені вагони, а також випадки фізичного насильства щодо ув’язнених під час етапування.

Повністю матеріал Суспільне Крим можна прочитати на сайті видання за цим посиланням.