Питання жителів окупованих територій мають бути частиною переговорного процесу — ZMINA

4 вересня 2026 року у Києві відбувся круглий стіл із новопризначеними дипломатами Посольства США в Україні, присвячений актуальним викликам у сфері прав людини в умовах російської агресії. Під час зустрічі голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик представила бачення щодо того, як питання, пов’язані з тимчасово окупованими територіями України та захистом їхніх жителів, мають бути враховані в можливому переговорному процесі щодо припинення війни.

На фото по центру зліва направо — Любов Смачило (Медійна ініціатива за права людини), Максим Буткевич (Принцип надії), Тетяна Печончик (ZMINA) разом із співробітниками Посольства США в Україні

ZMINA наголошує: незалежно від того, якої форми можуть набути домовленості — припинення вогню, перемир’я, “заморожування” чи інший формат — вони не повинні стосуватися лише військових і територіальних питань. Окремим компонентом переговорів мають стати конкретні гуманітарні зобов’язання Росії як держави-окупанта, спрямовані на забезпечення базових прав і безпеки людей, які продовжують жити на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України. 

У 2025 році Коаліція організацій, що опікуються захистом прав постраждалих унаслідок збройної агресії проти України, вже двічі публічно закликала включити “людський вимір” до переговорного порядку денного. 

Під час круглого столу в Посольстві США Печончик представила більш деталізований підхід до пріоритезації таких вимог. Йдеться передусім про ті заходи, які здатні вже зараз зменшити страждання людей в умовах тривалої окупації, для яких можна запропонувати конкретний механізм реалізації та які потенційно можуть стати предметом практичних домовленостей. 

Серед критично важливих питань — забезпечення можливості постійного і безпечного виїзду громадян України з ТОТ без необхідності прямувати через територію Росії та без вимоги мати російські документи. На першому етапі таким механізмом можуть бути гуманітарні коридори, однак у перспективі необхідно створити сталі процедури перетину лінії розмежування та відповідні контрольні пункти виїзду-в’їзду на окуповані території.

Ще одним безумовним пріоритетом є звільнення та повернення цивільних громадян України, яких Росія незаконно утримує на окупованих територіях та на території РФ. Окремо було наголошено на необхідності забезпечити незалежним міжнародним місіям доступ до місць несвободи, де, за наявними даними, можуть утримуватися українські військовополонені та цивільні. Такий моніторинг важливий не лише для контролю за умовами утримання, але й для встановлення місцеперебування українських громадян, інформація про яких сьогодні часто залишається недоступною.

Серед інших питань, які мають залишатися на переговорному порядку денному, — безпечний і незалежний гуманітарний доступ до окупованих територій, зокрема для надання медичної допомоги та ліків, а також припинення залучення жителів окупованих територій до служби в російських збройних силах. Водночас правозахисники пропонують обговорювати й розмінування цивільної інфраструктури, збереження та репатріацію тіл загиблих і припинення практики незаконного відчуження майна громадян на окупованих територіях.

Ключова теза представленого бачення полягає в тому, що можливе припинення бойових дій саме по собі не означатиме припинення порушень прав людини на окупованих територіях. Тому вже зараз Україна та її міжнародні партнери мають формувати конкретний гуманітарний порядок денний і механізми його реалізації. Мета такого підходу — зробити так, щоб люди менше страждали, поки чекають на деокупацію або отримують можливість виїхати на підконтрольну Україні територію.

Довідково: До складу коаліції входять: ГО “Донбас СОС”, ГО “КримSOS”, БФ “Право на захист”, БФ “Схід SOS”, ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, Центр прав людини ZMINA, БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”, Кримська правозахисна група, ГО “Розуміння кризи”.