ЄСПЛ ухвалив рішення у справі про викрадення українських дітей: ZMINA та інші ГО надали суду аналіз політики РФ щодо ідентичності
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) 1 грудня 2026 року публічно проголосить рішення у справі щодо десяти українських дітей, яких Росія захопила після окупації Криму та згодом передала на усиновлення. Палата Суду ухвалила рішення ще 13 жовтня.
Фото: Vincent Kessler/REUTERSРішення оголосять о 9:30 за місцевим часом у будівлі Європейського суду з прав людини у Страсбурзі. Про дату оголошення рішення Суд повідомив представників заявників, серед яких і Центр прав людини ZMINA, офіційним листом. У день оголошення його також опублікують на офіційному сайті ЄСПЛ.
Йдеться про справу № 6719/23 Ukrainian Helsinki Human Rights Union on behalf of ten Ukrainian children v. Russia.
Як повідомив адвокат Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Сергій Заєць, рішення ухвалили 13 жовтня — після усних слухань, які відбулися у Страсбурзі 22 вересня 2026 року, та двох раундів письмової комунікації між заявниками й Судом.
Адвокат назвав цю справу найбільш значущою у своїй практиці. Він також звернув увагу на те, що ЄСПЛ розглянув її відносно швидко: від подання заяви 13 січня 2023 року до ухвалення рішення минуло три роки і дев’ять місяців.
Справа стосується десяти українських дітей, позбавлених батьківського піклування, яких Росія захопила разом з територією Кримського півострова
На момент окупації діти перебували в різних дитячих закладах Криму та Севастополя. Росія оголосила їх своїми громадянами, а згодом передала на усиновлення. За обставин, створених окупаційною владою, усиновлювачами могли бути лише громадяни РФ.
За оцінкою представників заявників, щонайменше частину дітей, імовірно, усиновили, а деяких могли перемістити з окупованої території до Росії. Водночас російська влада відмовлялася повідомляти про місце перебування дітей і приховувала інформацію про їхню подальшу долю, зокрема про можливе усиновлення.
У заяві порушуються питання нав’язаного дітям російського громадянства, зміни їхньої української ідентичності, незаконного усиновлення всупереч українському законодавству та міжнародному праву, а також насильницьких зникнень.
Як зазначив Сергій Заєць, справа порушує нові питання в практиці ЄСПЛ. Зокрема, йдеться про представництво вразливих осіб, з якими їхні представники не мали безпосереднього контакту, а також про нові аспекти насильницьких зникнень.
Після усних слухань 23 вересня 2026 року Суд додатково звернувся до уряду Росії із запитом надати коментарі та інформацію про місце перебування дітей. За словами адвоката, з огляду на попередню відмову російської влади співпрацювати із Судом, імовірно, вона знову не надала пояснень.
Центр прав людини ZMINA разом із Лабораторією журналістики суспільного інтересу долучився до справи як третя сторона
Керівниця аналітичного напряму ZMINA Онисія Синюк пояснювала, що подання було спрямоване на висвітлення ширшого контексту порушень прав українських дітей у Криму. Зокрема, йшлося про застосування російського правового режиму на окупованому півострові, примусове нав’язування громадянства РФ, руйнування української ідентичності дітей, індоктринацію, мілітаризацію та практики незаконного усиновлення.
Окрему увагу в поданні приділили обмеженню пересування до та з Криму, що перешкоджало виїзду дітей з окупованої території, а також унеможливлювало доступ до них українських органів влади та міжнародних організацій.
Раніше, у липні 2026 року, ми повідомляли, що ЄСПЛ призначив усні слухання у цій справі. Тоді адвокат Сергій Заєць наголошував, що рішення Суду може стати важливим прецедентом для захисту інших українських дітей, яких Росія незаконно перемістила або передала на усиновлення після окупації українських територій.
Нагадаємо, заяву № 6719/23 Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) подала до ЄСПЛ від імені десяти українських дітей. Її представниками у справі є адвокат Сергій Заєць та юристи European Human Rights Advocacy Centre (EHRAC).
У липні 2026 року ЄСПЛ задовольнив клопотання представників заявників про проведення усних слухань. Вони відбулися 22 вересня у Страсбурзі та стосувалися прийнятності заяви й розгляду справи по суті. Під час слухань українська сторона закликала Суд визнати відповідальність Росії за порушення прав дітей, зобов’язати її повідомити про місце їхнього перебування та забезпечити повернення під контроль українських органів влади.
До справи як треті сторони долучилися українські та міжнародні громадські організації. Зокрема, Центр прав людини ZMINA разом із Лабораторією журналістики суспільного інтересу підготували спільне подання до ЄСПЛ. У ньому правозахисники окреслили ширший контекст російської політики щодо українських дітей: примусове нав’язування громадянства РФ, незаконне переміщення та усиновлення, індоктринацію, мілітаризацію й руйнування української ідентичності.
Після усних слухань, 23 вересня 2026 року, ЄСПЛ додатково звернувся до уряду Росії із запитом надати коментарі та інформацію про місце перебування дітей. За словами адвоката Сергія Зайця, російська влада, ймовірно, не скористалася цією можливістю та не надала пояснень.
Раніше, у квітні 2025 року, ЄСПЛ повідомив уряд Росії про заяву та запропонував надати офіційні зауваження. У липні 2026 року Суд призначив усні слухання, а 13 жовтня 2026 року Палата ЄСПЛ ухвалила рішення у справі. Його публічне проголошення відбудеться 1 грудня 2026 року о 9:30 за місцевим часом у Страсбурзі.
