ZMINA представила голоси українського громадянського суспільства на ювілейному семінарі нагороди “Захисник демократії”
12 травня держави-учасниці ОБСЄ провели семінар з нагоди 10-ї річниці ініціативи “Захисник демократії” у Відні. Нагороду заснували у 2016 році, щоб відзначати тих, хто сприяє розвитку демократії та захисту прав людини у дусі Гельсінського заключного акта та інших принципів ОБСЄ. Лауреатом нагороди “Захисник демократії 2026” стала громадська організація Promo-LEX, яка захищає права людини в Молдові, зокрема в Придністровському регіоні. У 2022 році цю нагороду отримав Центр прав людини ZMINA – “за видатний внесок у просування та захист основоположних свобод і прав людини як на непідконтрольних уряду, так і на підконтрольних уряду територіях України”. Менеджерка з міжнародної адвокації Центру прав людини ZMINA Тетяна Жукова долучилася до семінару як представниця українського громадянського суспільства.
Держави-учасниці ОБСЄ визнали важливу роль громадянського суспільства у виконанні зобов’язань у людському вимірі. Попри зусилля громадянського суспільства, за останні 10 років не вдалося подолати серйозні виклики у сфері прав людини та демократії. Натомість у багатьох державах спостерігається демократичний регрес і звуження громадянського простору. Громадянське суспільство дедалі частіше стає мішенню репресивного законодавства та транснаціональних загроз.
Під час семінару “Уроки минулого, виклики сьогодення та перспективи майбутнього” до 10-ї річниці ініціативи “Захисник демократії” учасники обговорили, як громадянське суспільство може посилювати демократичну стійкість у регіоні ОБСЄ. Менеджерка з міжнародної адвокації Центру прав людини ZMINA Тетяна Жукова, представниця Climate Rights International Лотте Ляйхт і доктор Філіп Мілачич із Центральноєвропейського університету долучилися до дискусії, яку модерувала постійна представниця Нідерландів при ОБСЄ Монік де Рюйтер. Вони обговорили розвиток громадянського суспільства в останні роки, виклики, з якими воно стикається, а також шляхи їх подолання й необхідну підтримку.
Тетяна Жукова зазначила, що з моменту здобуття Україною незалежності громадянське суспільство постійно реагувало на виклики – корупцію, політичний тиск, авторитарні тенденції та сильний вплив Росії. Саме тому українці виходили на вулиці під час Помаранчевої революції та Революції Гідності: “Ці рухи стали переломним моментом і дали нам кілька важливих уроків: громадянське суспільство може бути рушієм демократичних перетворень, ми сильніші, коли об’єднані, а демократію, права людини та свободи ніколи не можна сприймати як належне“.
Від початку російської агресії проти України українське громадянське суспільство відіграє важливу роль: надає гуманітарну допомогу постраждалим районам, організовує евакуацію, документує міжнародні злочини, підтримує постраждалих, ВПО та біженців, адвокатує звільнення цивільних ув’язнених і повернення депортованих дітей, сприяє притягненню винних до відповідальності та збирає кошти на підтримку армії. Громадянське суспільство стало однією з опор, які допомагають суспільству продовжувати функціонувати в умовах колосального тиску на державні інституції.
“Утім, серйозні виклики залишаються. У 2025 році ZMINA задокументувала 172 випадки тиску на громадянське суспільство в Україні, переважно спричинені діями Російської Федерації. Російські атаки були спрямовані на волонтерські центри, гуманітарні склади, притулки для тварин, редакції медіа, евакуаційний транспорт, а також журналістів, волонтерів і активістів, що призвело до руйнувань, загибелі та поранень“, – наголосила Жукова.
Унаслідок цього у 2025 році загинули 26 представників громадянського суспільства; загалом із 2022 року ZMINA задокументувала щонайменше 149 випадків загибелі представників громадянського суспільства. Менеджерка з міжнародної адвокації також згадала трагічну історію української письменниці та правозахисниці Вікторії Амеліної, яка загинула внаслідок російського ракетного удару по ресторану, де вечеряла разом із делегацією колумбійських журналістів.
“Але якщо ми хочемо зрозуміти, чому громадянський простір має значення, варто також подивитися на те, що відбувається там, де він зникає. Окупація починається не лише з військового контролю, а й зі знищення громадянського простору. Першою жертвою російської агресії у 2014 році став цивільний – кримськотатарський активіст Решат Аметов, який вийшов на одиночний мовчазний пікет проти окупації Криму. Його викрали підконтрольні Росії сили, після чого закатували та вбили“, – додала Тетяна Жукова.
Вона описала реальність, з якою стикаються журналісти, активісти та волонтери на тимчасово окупованих територіях: за активну громадянську позицію їх переслідують, викрадають, незаконно утримують, катують і засуджують до тривалих термінів ув’язнення. Серед тисяч цивільних ув’язнених, яких утримує Росія, у неволі залишаються 26 українських журналістів. Серед ув’язнених є й іноземні громадяни, зокрема 78-річний іспанський активіст Маріано Гарсія Калатаюд, який прибув до України у 2014 році як гуманітарний волонтер. У березні 2022 року російські сили викрали його в окупованому Херсоні і відтоді утримують його без зв’язку із зовнішнім світом.
На думку Жукової, ці порушення стали можливими через безкарність: “Авторитаризм не виникає за одну ніч – він розвивається поступово. Він починається з атак на незалежні медіа, тиску на громадянське суспільство, законів про “іноземних агентів”, дезінформації та страху. Російська агресія посилювалася роками безкарності – як усередині країни, так і на міжнародному рівні – у Чечні, Молдові, Грузії, Криму, Донецьку та Луганську. Міжнародна реакція була надто слабкою і надто повільною. Було занадто багато залежності та замало політичної волі, що дозволило ситуації загостритися до рівня, коли лише за 500 кілометрів звідси ракети влучають у лікарні, школи та житлові будинки. Міжнародна реакція була, але чи була вона достатньою? Ми бачимо, як російські пропагандисти й досі можуть спокійно брати участь у заходах ОБСЄ, попри те, що їхній режим уже чотири роки утримує в полоні трьох представників Моніторингової місії ОБСЄ“.
Ми продовжуємо спостерігати демократичний регрес у різних частинах регіону ОБСЄ. Громадянське суспільство стежить за цими процесами та продовжує говорити про них, навіть попри посилення тиску, запровадження законів про “іноземних агентів” і зростання кількості затримань. Саме зараз міжнародна спільнота має втрутитися.
На завершення Жукова наголосила, що якщо ми справді хочемо захистити демократію, то маємо перейти від реактивних відповідей до превентивних дій. Необхідні сильніші механізми захисту громадянського суспільства ще до того, як репресії переростуть у системне насильство. Міжнародна спільнота повинна припинити ігнорувати ці проблеми та натомість реагувати чітким засудженням, конкретними діями, санкціями й послідовним тиском.
Довідково
Нагорода “Захисник демократії” була заснована у 2016 році, щоб відзначати людей або організації за винятковий внесок у просування демократії та захист прав людини у дусі Гельсінського заключного акта та інших принципів і зобов’язань ОБСЄ. Ініціатива покликана привернути увагу до серйозних викликів у сфері прав людини й демократії, які простежуються в усьому регіоні ОБСЄ, а також дати голос тим, хто прагне змін у своїх громадах і суспільствах. Нагорода також покликана підтримувати та відзначати захисників демократії та прав людини в усьому регіоні.
Фото, використані в цьому матеріалі, надало Представництво США при ОБСЄ.
