“Ми вимагаємо безпеки!”: у Києві закликали Зеленського ратифікувати Стамбульську конвенцію

A+ A-

30 листопада в Києві громадськість провела акцію “Відчинимо правду про насильство”. Під Офісом Президента були відчинені символічні двері на знак того, що насильство часто є невидимим і потерпілим людям потрібна допомога з боку держави. 

Півтора року тому, 5 червня 2020 року, Зеленський пообіцяв винести на розгляд Верховної Ради законопроєкт про ратифікацію Стамбульської конвенції. Проте обіцянку досі не виконав.

Таке зволікання коштує надто дорого, зауважують активістки, які прийшли на акцію.  

Директорка Amnesty International Україна Оксана Покальчук пояснила, що виходить на акцію, бо більше не може миритися зі зволіканням влади в боротьбі з гендерно зумовленим насильством – ратифікацією Стамбульської конвенції.

“Я не можу більше миритися з нереалізованими обіцянками політиків, браком політичної волі й тисячами виправдань, чому це досі не зроблено. Не можу більше миритися з несистемним і ситуативним реагуванням на випадки насильства, що нерідко змушує українок і українців залишатися сам на сам із цією проблемою“, – каже вона.

Анастасія Багаліка, координаторка з гендерних питань кампанії проти сексизму і дискримінації в політиці й ЗМІ “Повага”, вважає, що без ратифікації Стамбульської конвенції ситуація з поширеністю домашнього насильства в Україні не зміниться в кращий бік, але може змінитися в гірший. За її словами, домашнє насильство досі лишається справою, яка відбувається за зачиненими дверима. 

Від домашнього насильства також страждають і люди з інвалідністю. За словами організаторів, понад мільйон дівчат і жінок з інвалідністю, і це за неофіційними даними, досі лишаються невидимими для держави. Офіційної статистики про кількість жінок з інвалідністю в Україні немає. Тим більше немає інформації про те, скільки жінок з інвалідністю постраждали від насильства вдома та в закритих інституціях.

“Кривдники найчастіше – це чоловіки з близького оточення, родичі. Це люди, від яких жінка з інвалідністю залежна щодня – фізично, фінансово, емоційно. Але так не має тривати надалі! Ми – жінки з інвалідністю – є, нас багато, і ми маємо право на захист від домашнього насильства. На доступні притулки для потерпілих у кожному місті та містечку, на всебічну та ефективну підтримку від держави”, заявила менеджерка з адвокації громадської організації Fight for Right Вікторія Харченко.

Активістки зауважують, що гендерно зумовлене насильство буває не лише фізичним чи психологічним, а й економічним. Як зазначає заступниця голови центру “Жіночі перспективи” Ірина Трохим, Стамбульська конвенція спрямована насамперед на запобігання насильству, що економічно вигідніше, ніж усунення його наслідків.

Представниця Профспілки підприємців Київщини та фінансового комітету Громадської експертної ради при МФО “Рівні можливості” Верховної Ради України Альона Абрамова коментує: “Як підприємиця я впевнена, що потерпілим від домашнього насильства вкрай необхідно мати можливість працювати й бути фінансово незалежними. Тільки так вони позбудуться своїх проблем та комплексів, коли звільняться від виявів насильства. Стамбульська конвенція дає відчуття впевненості в боротьбі за власне незалежне майбутнє. Тому я сьогодні тут і закликаю ратифікувати її якнайшвидше!” 

Дивіться відео з акції.

Організатори: Коаліція громадських організацій “За Стамбульську конвенцію”, Громадська експертна рада з гендерних питань при МФО “Рівні можливості”, Громадський альянс “Політична дія жінок”, “Ла Страда – Україна”, Інститут розвитку регіональної преси, Центр прав людини ZMINA, “Жіноче лобі”, Кампанія проти сексизму в медіа та політиці “Повага”, Соціальний проєкт “Жінки – це 50% успіху України”, Центр “Розвиток демократії”, Український жіночий фонд.

Усі фото: Наталія Адамович / ZMINA