Опублікована доповідь ОБСЄ щодо війни в Україні: у звіті використані матеріали Коаліції “Україна. П’ята ранку”
Матеріали, які коаліція громадських організацій “Україна. П’ята ранку” задокументувала і передала експертам ОБСЄ, були використані у рамках “московського механізму”.
Ілюстративне фото воєнних злочинів Росії / Ukraine nowПро це йдеться в опублікованій доповіді.
Документ охоплює події в Україні після початку широкомасштабного російського вторгнення, з 24 лютого і до 1 квітня 2022 року. Доповідь базується на офіційних повідомленнях органів української влади, Уповноваженого ВР з прав людини, українських та іноземних правозахисних організацій, а також міжнародних організацій. Місія також зв’язалася з постійним представництвом Росії при ОБСЄ для надання інформації, Росія відповіла, що “вважає московський механізм застарілим” і відмовилася надати інформацію.
У доповіді йдеться про порушення міжнародного гуманітарного права та воєнні злочини на території України після широкомасштабного російського вторгнення: поводження з людьми, що затримані або перебувають у полоні ворога; поводження із пораненими, хворими; злочини проти цивільного населення; насильницькі зникнення; позасудові страти; мародерства; депортації; призов громадян України на військову службу ворога; облоги та гуманітарні коридори; цілеспрямовані напади на цивільних осіб і об’єкти; використання живих щитів; атаки на медичні частини та транспорт; напади на атомні електростанції; знищення культурної спадщини; використання забороненої зброї; незаконні методи ведення війни та інші питання.
“Це перша комплексна доповідь по ситуації в Україні від міжнародного органу. Зазвичай в подальшому інші органи починають посилатися на вже визначені раніше позиції. Крім того, зафіксовані в подібних доповідях події, зазвичай вже стають загальновизнаним фактом”, – повідомила правозахисниця Анастасія Мартиновська.
Нагадаємо, у березні Коаліція громадських організацій “Україна. П’ята ранку” надала докази воєнних злочинів експертам ОБСЄ в рамках “московського механізму”.
Задокументована і передана Коаліцією інформація включає: невибіркові обстріли і умисні вбивства цивільного населення; удари по цивільних об’єктах, житлових масивах, дитсадках, школах тощо; цілеспрямовані атаки на лікарні, диспансери, хоспіси, медичний персонал, перешкоджання виконання медичним персоналом його обовʼязків; випадки незаконних затримань, катувань та жорстокого поводження Росією з цивільними, утримуваними на окупованих територіях; знущання (побиття, розстріли) з цивільного населення та застосування сльозогінного газу проти беззбройних цивільних, які брали участь у мирних зібраннях на окупованих Росією територіях (наприклад біля будівель місцевої ради); випадки переслідування вразливих груп, включаючи жінок, дітей, ЛГБТ, ВІЛ-позитивних людей, осіб з інвалідністю, людей похилого віку; інші факти.
Довідково. “Московський механізм” – це процедура, встановлена в рамках ОБСЄ, що дозволяє розгортання короткострокової міжнародної місії зі встановлення фактів для вирішення конкретної проблеми з правами людини в регіоні ОБСЄ. “Московським” цей механізм названий, оскільки був прийнятий під час зустрічі Наради з безпеки і співробітництва в Європі, що відбулася в 1991 році в Москві.
Московський механізм щодо подій в Україні був задіяний 3 березня 2022 року після консультацій з Україною 45 держав-учасниць ОБСЄ. Мета – “розглянути правозахисні та гуманітарні наслідки вторгнення Російської Федерації та актів війни, підтриманих Білоруссю, для народу України в межах міжнародно визнаних кордонів та територіальних вод України”.
Передбачається створення короткострокової місії зі встановлення фактів, які будуть відображені у звіті місії. Забезпечення діяльності місії покладено до Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, що розташоване у Варшаві.
Україна обрала трьох осіб зі списку експертів для участі у місії: професор з міжнародного права Університету Женеви Марко Сассолі, професор Університету Граца (Австрія) Вольфганг Бенедек та професорка Карлового університету у Празі Вероніка Білкова. Експерти почали свою роботу 15 березня 2022 року.
Перед цим Московський механізм востаннє був задіяний у 2020 році для розгляду порушень прав людини в Білорусі.
Московський механізм також застосовувався в 1992 році у відношенні подій на території Хорватії і Боснії. В лютому 1993 року місія з встановлення фактів рекомендувала створити міжнародний кримінальний трибунал для колишньої Югославії, а Швеція, що тоді головувала в (тоді ще) НБСЄ, подала відповідну пропозицію до ООН. Чотири місяці по тому був створений Міжнародний трибунал для колишньої Югославії.
