ZMINA приєдналася до фотовиставки у Валенсії до трагічної річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну

A+ A-

24 лютого 2023 року, у трагічну річницю повномасштабної російської агресії проти України, Центр прав людини ZMINA взяв участь у відкритті фотовиставки про Україну, організованої ГО “Дамарк” у Валенсії, Іспанія. Українське громадянське суспільство представило політикам, журналістам та активістам фотографії жахів, які росіяни творили в Україні не тільки протягом 2022 року, а починаючи з 2014 року.

Фотовиставка була відкрита для відвідувачів 23-25 лютого і мала кілька частин: краса України, порівняння мирного минулого з жорстоким сьогоденням, знищення українських міст російськими солдатами. До виставки також увійшли світлини з окупованого Криму, зроблені Аліною Смутко та Тарасом Ібрагімовим – фотографами, які висвітлювали порушення прав людини в окупованому Криму та документували життя сімей політв’язнів у 2014-2019 роках, до того як їм заборонили в’їзд до окупованого Криму та Російської Федерації за їхню журналістську діяльність.

“Рівно рік тому українців розбудили сирени повітряної тривоги та бомбардування. О 5 ранку почалася повномасштабна війна, жорстоке, несправедливе і незаконне вторгнення Росії в Україну. Та я хочу нагадати, що цей жах почався не 24 лютого 2022 року, а 9 років тому – 20 лютого 2014 року з незаконної окупації Криму. Наразі в Криму заарештовано більше 150 осіб за політичними мотивами, оскільки вони виступають проти російської окупації. Російська окупаційна “влада” намагається залякати населення арештами журналістів та активістів, переслідуванням українців і корінного населення – кримських татар, закриттям незалежних ЗМІ”, – наголосила під час відкриття виставки Тетяна Жукова, менеджерка з міжнародної адвокації Центру прав людини ZMINA.

“Обшуки в будинках і мечетях, залякування, тиск різного роду, адміністративні штрафи, арешти стали звичним явищем у Криму. Співробітники ФСБ приходять до людей, які мирно сплять, лякають дітей, блокують цілі квартали навколо їхніх будинків, не допускають адвокатів. Відомі десятки випадків катувань людей струмом у будівлях правоохоронних органів. Проти мирних жителів порушують кримінальні справи, їм приписують сфальсифіковані злочини – тероризм, диверсію, екстремізм”, – додала представниця ініціативи “Кримська солідарність”, кримська правозахисниця Лутфіє Зудієва.

Вона підкреслила, що це багаторічна практика: кримські татари вже двічі за свою історію були на межі вимирання — за царського режиму та за Радянського Союзу. У 18 столітті через релігійні та політичні репресії Крим покинуло понад 500 тисяч кримських татар. У 19 столітті за рішенням Йосипа Сталіна з рідних земель було вигнано цілий народ. 250 тисяч кримських татар були переселені в Середню Азію. Половина з них загинула від голоду та хвороб. 2014 рік приніс нові загрози.

У Криму більше 150 політв’язнів, 15 з яких журналісти: кримськотатарські журналісти “Кримської солідарності”, позаштатний кореспондент “Радіо Свобода” Владислав Єсипенко, журналістка “InZhyr-Media” та “Кримського процесу” Ірина Данилович, журналіст кримськотатарської газети “Авдет” Асан Ахтемов, заступник головного редактора журналу “Чорноморська безпека” Олексій Бессарабов. П’яту частину списку політв’язнів складають люди похилого віку з важкими діагнозами та люди з інвалідністю, зокрема Галина Довгопола та Азамат Еюпов, підкреслили правозахисники.

Фото: Тарас Ібрагімов

“Росія знехтувала Статутом ООН, зобов’язаннями за Будапештським меморандумом і всіма можливими принципами міжнародного права: застосувала силу і почала агресію проти суверенної держави, брутально порушила кордони, намагається ліквідувати самовизначення народів і постійно нахабно порушує права людини на окупованих територій”, – зазначила Люсія Задорожна, голова ГО “Дамарк”.

Проте кожен із нас має силу змінити цю ситуацію безкарності: реагувати на кожен винесений вирок і вимагати негайного та беззастережного звільнення всіх політв’язнів, висвітлювати історії жертв російської агресії проти України, зокрема політв’язнів, ініціювати переговори щодо екстрадиції політичних в’язнів та цивільних заручників із залученням омбудсменів, приділяючи постійну увагу ситуації в Україні, особливо в тимчасово окупованому Криму, та всіляко підтримуючи Україну, – підсумувала Лутфіє Зудієва.