Поліція плутає масові й мирні зібрання, обмежуючи права українців, – Людмила Янкіна

A+ A-

Правозахисники презентували доповідь про переслідування активістів в Україні у 2020 році.

Ведучі: Тетяна Курманова

Гостi: Людмила Янкіна

Гостя – керівниця стратегічного напряму із захисту правозахисників та громадських активістів Центру прав людини ZMINA Людмила Янкіна.

Людмила Янкіна: Наш моніторинг за 2020 рік зафіксував 101 інцидент – це напади на активістів, погрози, підпал автівок або пошкодження майна, дискредитаційні кампанії. Це решта негативних явищ, які виявляються стосовно громадських діячів та правозахисників за їхню активність і захист прав інших людей.

Якщо говорити про те, а хто ж найбільше зазнавав цих явищ, то фіксуємо цей антирейтинг уже з 2014 року. Потерпілими є група активістів:

  • антикорупційні активісти (20 випадків нападів, погроз, підпалу будинків, автівок);
  • захист прав ЛГБТ-спільноти (нападів зазнали 19 активістів);
  • активісти, які займаються захистом довкілля і борються з “чорними” забудовами (дев’ять випадків).

Поліція плутає, що таке масові й мирні зібрання. У 2020 році, особливо в карантинний період, поліція намагалася обмежити свободу мирних зібрань, які гарантовані Конституцією. Вони спиралися на постанову Кабміну про заборону масових зібрань, які не належать до мирних зібрань. Тут картина не полегшилася. Ми зараз плануємо провести низку перемовин з Нацполіцією для того, щоб вони щонайменше перестали плутати ці питання.

Ну і також у нас поки що немає прогресу в реєстрації злочинів на ґрунті ненависті й належної кваліфікації. Особливо ті злочини, які скоюються стосовно ЛГБТ-спільноти.

Часто ці заяви про злочин реєструються як звернення громадян, що є порушенням, або не реєструються впродовж двох-трьох тижнів, або неналежно кваліфікуються. Злочин кваліфікують просто як “хуліганство”, що насправді не відповідає дійсності. Поліція і прокуратура це пояснюють тим, що важко довести, хоча, наприклад, за наявності свідків та свідчень потерпілого все можна довести, є відео, але все одно правоохоронні органи наполягають на своєму (мовляв, важко довести статтю саме на ґрунті ненависті).

Повну розмову можна послухати тут.