Правозахисники представили план захисту прав людини в Україні: він стосується переселенців та жителів ТОТ
21 січня у Києві відбувся брифінг Коаліції організацій, які з 2014 року займаються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Організатори брифінгу зазначають, що війна почалася з окупації Криму у 2014 році, а у 2022-му набула повномасштабного характеру. Бойові дії, обстріли українських населених пунктів і енергетичної інфраструктури, які продовжуються й у 2025 році, потребують подальших спільних дій держави, громадянського суспільства та міжнародних партнерів.
- Альона Луньова — адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA;
- Ксенія Гедз — координаторка із питань адвокації Благодійного фонду “Право на захист”;
- Ольга Скрипник — голова правління Кримської правозахисної групи;
- Наталія Юрлова — юристка ГО “Донбас SOS”;
- Юлія Матвійчук — координаторка напрямку правозахисту БФ “Схід SOS”.
Коаліція правозахисних організацій представила 13 кроків, які сприятимуть забезпеченню ефективного захисту прав людини. Шість із них пропонуються Верховній Раді України, а ще сім — Кабінету міністрів України.
Верховній Раді:
- Гармонізувати національне кримінальне законодавство із міжнародним.
- Забезпечити захист громадян України, які мешкають на ТОТ України, від ризику втрати громадянства.
- Визначити механізми використання інформації із документів, виданих в окупації.
- Забезпечити належне функціонування механізмів обліку та компенсації за знищене чи пошкоджене внаслідок збройної агресії проти України рухоме та нерухоме майно.
- Внести зміни до КК України, які забезпечать дотримання принципу правової визначеності щодо притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність.
- Прийняти комплексні зміни до законодавства щодо забезпечення прав ВПО.
Кабінету Міністрів:
- Пріоритезувати реінтеграцію жителів ТОТ України, підтримку ВПО та інших постраждалих внаслідок збройної агресії проти України.
- Запровадити цілісну систему підтримки постраждалих внаслідок збройної агресії проти України.
- Забезпечити реалізацію прав та захист інтересів людей, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
- Підтримувати дітей та молодь із ТОТ України, зокрема через створення умов для здобуття освіти.
- Забезпечити виплату пенсій ВПО без дискримінації.
- Забезпечити створення місць для розміщення евакуйованих представників маломобільних груп населення, зокрема людей з інвалідністю та людей старшого віку.
- Визначити спільне бачення держави щодо ТОТ України та підтримки людей, які на них проживають.
За словами адвокаційної директорки Центру прав людини ZMINA Альони Луньової, щороку правозахисні організації звертають увагу Верховної Ради та Кабінету міністрів на цю проблематику, оскільки насамперед страждають цивільні люди.
“У 2024 році відбувся дуже прогресивний крок: Україна ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду. І це є великою перемогою. Цей пункт був першим у багатьох наших списках пріоритетних кроків. Однак із цим кроком не закінчується робота щодо гармонізації норм національного кримінального законодавства. Крім змін, які мають сприяти притягненню до відповідальності за міжнародні злочини, важливо говорити про інші зміни у кримінальному законодавстві. Зокрема, йдеться про статтю про колабораційну діяльність. Слід уточнити формулювання самої статті та розглянути можливість виведення найменш серйозної категорії порушень у сфері кримінальної юстиції та забезпечити люстраційні заходи”, — зазначила Луньова.
Координаторка з питань адвокації Благодійного фонду “Право на захист” Ксенія Гедз заявила, що наведення порядку з реєстрами знищеного та пошкодженого майна — ще один важливий напрямок діяльності правозахисних організацій.
Юристка ГО “Донабас SOS” Наталія Юрлова вважає, що ще одним гострим питанням залишається виплата пенсій для людей з тимчасово окупованих територій, оскільки для багатьох пенсіонерів виплата від держави є чи не єдиним джерелом доходу.
Повну статтю читайте за посиланням.
