Від воєнних злочинів до злочинів проти людяності: Тетяна Печончик про відповідальність окупаційних суддів

Підставою для відкриття провадження стала заява Центру прав людини ZMINA, який документує політично мотивовані переслідування в окупованому Криму з 2014 року. Йдеться про системну практику використання окупаційних судів для переслідування кримських татар, проукраїнських активістів, цивільних громадян і військовополонених.

У коментарі для Суспільного голова правління Тетяна Печончик наголосила, що правозахисники роками фіксували порушення права на справедливий суд в окупованому Криму, а після повномасштабного вторгнення Росії масштаби переслідувань лише зросли.

“Ми працюємо з прокуратурою Криму з 2016 року, тобто вже 10 років надаємо матеріали, докази, свідчення щодо різноманітних порушень прав людини на території окупованого Криму. Працюючи в Криму з 2014 року та документуючи велику кількість політично мотивованих переслідувань, ми спостерігали, як драматично наростала кількість таких справ. Спочатку це були десятки історій, коли ми знали людей поіменно, їхні родини та адвокатів, а згодом — сотні і значно більше”, —- говорить правозахисниця.

За словами Печончик, дослідження ZMINA охоплює близько 600 справ проти українців після 2022 року, а загальна кількість кримінальних проваджень проти цивільних і військовополонених українців на окупованих територіях та в РФ може сягати 5–6 тисяч. Саме тому правозахисники закликали розглядати такі переслідування не як окремі порушення, а як елемент державної політики, що може бути кваліфікована як злочин проти людяності.

У матеріалі також наведено коментарі першого заступника керівника прокуратури АРК та міста Севастополя Віталія Секретаря та адвоката Миколи Полозова. Секретар пояснює, що ключовим завданням слідства є доведення системного характеру переслідувань та існування державної політики РФ, у межах якої окупаційні суди використовуються як інструмент репресій. За його словами, прокурори розглядають незаконні затримання, катування, фабрикацію справ та подальші судові рішення як єдиний безперервний процес переслідування громадян України.

Полозов звертає увагу на роль конкретних представників окупаційної судової системи. На прикладі засудженого українським судом колишнього судді Віктора Можелянського адвокат демонструє, як після окупації Криму частина українських суддів інтегрувалася в російську репресивну систему та брала участь у політично мотивованих переслідуваннях кримських татар, активістів і правозахисників. На думку адвоката, справа Можелянського має стати початком практики притягнення до відповідальності всіх причетних до функціонування окупаційного механізму переслідувань.

Повний матеріал читайте на сайті Суспільне Крим за цим посиланням.