МЗС спільно з правозахисниками боротиметься за звільнення кримських громадянських журналістів

A+ A-

З початку окупації Криму правозахисники задокументували понад 350 фактів переслідування журналістів та блогерів на півострові, а кожен десятий у списку політв’язнів це громадянський журналіст.

Такі дані озвучила голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик під час пресконференціїї “НЕсвобода слова на тимчасово окупованих територіях України”, яка відбулася 21 липня в інформаційному агентстві Укрінформ.

Наразі, за даними правозахисних організацій, у неволі через політично мотивовані звинувачення на території Російської Федерації та окупованого нею Криму перебуває щонайменше 100 політв’язнів громадян України, яких переслідують через громадську, правозахисну, журналістську діяльність, політичні погляди та релігійні переконання. 

“З них 37 людей утримують у місцях позбавлення волі на території тимчасово окупованого Криму, а 63 – у Росії. 42 особи вже отримали “вироки” – від 4 до 19 років. Зі 100 осіб 77 – це кримські татари. Десятеро є громадянськими журналістами”, сказала Печончик.

Тетяна Печончик

Зокрема, за ґратами перебувають 10 громадянських журналістів і стрімерів ініціативи “Кримська солідарність”: Сервер Мустафаєв, Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Сейран Салієв, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Осман Аріфмеметов, Рустем Шейхалієв, Наріман Мемедемінов та Ернес Аметов. Ще один, Амет Сулейманов, перебуває під домашнім арештом.

Для їхнього звільнення Міністерство закордонних справ України оголосило старт довгострокової кампанії на захист журналістів та активістів, які працюють в умовах окупації.

Як повідомила заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова, для підтримки цих людей МЗС планує запустити у вересні інститут менторства, коли за кожним в’язнем будуть закріплені відомі авторитетні люди, які фактично опікуватимуться цими політв’язнями, боротимуться за їхнє звільнення та відстоюватимуть їхнє право на свободу слова на всіх міжнародних майданчиках.

Еміне Джапарова

Першим кроком цієї інформаційної кампанії стала виставка кураторського проєкту українського митця Миколи Коваленка Shut UP! Голос демократії в небезпеці”, яку можна побачити у вікнах Укрінформу з 20 липня протягом двох тижнів.

Присутні на пресконференції журналісти Станіслав Асєєв, Роман Сущенко та Микола Семена пережили обмеження свободи на окупованих територіях Криму і Донбасу та поділилися власними історіями.

Станіслав Асєєв, журналіст, колишній заручник т.зв. “ДНР”, розповів, що журналістики на окупованому Донбасі не існує, вона тільки формально представлена російськими та місцевими ЗМІ, які пишуть про “досягнення молодої республіки” і створюють пропагандистські матеріали. 

Станіслав Асєєв

“Коли я працював на окупованій території, то не міг офіційно бути українським журналістом, бо так не можна отримати акредитацію. Після арешту мені інкримінували сім статей, шість із яких стосувалися моєї журналістської діяльності, а одна була за шпигунство. Цим окупанти хотіли показати, що затримали журналіста-екстреміста й агента українських спецслужб. П’ять років з мого загального вироку я отримав тільки за те, що написав “ДНР” у лапках”, розповів Асєєв.

Журналіст і колишній бранець Кремля Роман Сущенко, який був кореспондентом Укрінформу у Франції та якого затримали в Росії у 2016 році нібито за шпигунство, розповів, що частину його журналістських матеріалів використали як докази шпигунських донесень. 

Сущенко переконаний: саме медійність ув’язненої персони дозволяє захистити її права, а згодом – звільнити. “Тому я звертаюся до всіх із проханням підтримувати журналістів за ґратами та тих, хто працює в зоні ризику, щоб рівень уваги до цієї проблеми не зменшувався”, – закликав Сущенко.

Роман Сущенко

Про складнощі журналістської роботи в окупованому Криму розповів журналіст та автор проєкту Радіо Свобода “Крим.Реалії” Микола Семена: “Коли в березні 2014 року ми зробили корпункт Радіо Свобода в Сімферополі, то через кілька днів над нашими дверима з’явилася відеокамера, яка фіксувала всіх відвідувачів. Згодом ми були вимушені перенести корпункт в інше місце, але й там відчували стеження. Тому ми відмовилися від офісу і почали працювати віддалено. Через два роки до мене та інших кореспондентів прийшли з обшуком, після цього мене затримали”. 

Семена впевнений, що повністю перекрити потік інформації з Криму на материкову Україну окупаційній владі не вдасться, тому що на місце затриманих і засуджених громадянських журналістів приходять нові, які не бояться репресій.

Микола Семена

Тетяна Печончик додала, що для звільнення політв’язнів важливо розповідати їхні історії та проводити кампанії за кордоном. “Тому ініціатива МЗС боротися за ув’язнених громадянських журналістів дуже важлива. Залучаючи відомих і впливових людей, які б розповідали історії цих в’язнів, ми наближуємо день їхнього звільнення”, – зазначила вона.

Відео з дискусії можна переглянути тут